Як дeцeнтрaлізaція мoжe сприяти вирішeнню питaнь дoвкілля

Вирішeння eкoлoгічниx питaнь нa місцяx мoжe бути eфeктивнішим, ніж нa цeнтрaльнoму рівні, xoчa б тoму, що місцеві громади краще знають пріоритетність своїх проблем і бачать конкретну вигоду від вирішення тієї чи тієї екологічної проблеми. А децентралізація забезпечить їм більше повноважень, що, на думку експертів, спонукає їх дбати про екологію.

 

Децентралізація в дії

 

1 квітня 2014 року Кабмін затвердив Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, що дало старт децентралізації влади. Реформа передбачає передачу повноважень і відповідних фінансових ресурсів до найнижчих рівнів місцевого самоврядування. Натомість державі лишається функція контролю за діяльністю цих органів.

 

За словами аналітиків Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля», особливістю децентралізації влади в Україні є те, що одночасно триває реформа місцевого самоврядування, адміністративно-територіального устрою та державної регіональної політики, також проводяться галузеві реформи, які зазвичай передбачають передачу повноважень або на нижчі рівні управління, або органам місцевого самоврядування базового рівня».

 

Читайте також: Екологія як фактор економічної війни

 

Децентралізація відбувається і в сфері екології, на системне вирішення проблем якої в держави традиційно бракувало коштів та уваги чиновників. Згідно з Концепцією реформування місцевого самоврядування громади дістануть право планувати розвиток території, вирішувати питання забудови (відведення земельних ділянок, надання дозволів на будівництво, прийняття в експлуатацію будівель), благоустрою. Охорона довкілля буде в переліку повноважень органів місцевого самоврядування обласного рівня.

 

Відповідно до Концепції реформування системи державного нагляду у сфері охорони довкілля, затвердженої в травні 2017 року, місцеві громади дістануть право контролювати зелені насадження, засмічення землі, полювання та боротьбу з браконьєрством, а також охорону природно-заповідного фонду місцевого значення. Також на базі ОТГ планується на нових засадах організувати діяльність громадських інспекторів з охорони довкілля — так званих екологічних шерифів.

 

Зокрема, найкориснішими і найбільш прикладними вважають повноваження громади з контролю за вирубкою лісів, забрудненням стічних вод, стихійними сміттєзвалищами. Особливої актуальності питання додаткових повноважень у царині охорони довкілля набуває в контексті скерованого 18 вересня 2017 року до Верховної Ради урядового законопроекту про управління земельними ресурсами в межах об’єднаних територіальних громад (поза межами населених пунктів).

 

Екологічність чи наповнення бюджетів: ось у чому питання

 

На думку експертів та активістів, процес децентралізації ставить громади перед непростим вибором. З одного боку, у них з’являється можливість вирішити давні екологічні проблеми, подбати про стан довкілля. А з другого — часто рішення, які наповнюють бюджет, шкодять йому. Йдеться про розташування тваринницьких комплексів, розробку кар’єрів, встановлення ГЕС, розорювання земель та вирубку лісів. Пошук балансу між наповненням скарбниці та турботою про довкілля й стане дискусійним питанням для ОТГ найближчими роками.

 

«Ризик того, що, діставши більше повноважень, місцеві громади й надалі ігноруватимуть природоохоронні питання, є, і він величезний. Такі ситуації ми бачимо повсюдно вже зараз, наприклад, із очисними спорудами», — коментує Андрій Мартинюк, голова Ради ГО «Екоклуб» (Рівне). Експерт розповідає, що в більшості міст та сіл очисні споруди погано працюють, а люди відмовляються платити за їх реконструкцію, підтримку в належному стані, бо вважають, що проблему повинна вирішити держава, а в них на це грошей немає. Дуже критичною, за словами Мартинюка, є ситуація з очисними спорудами в Дубні, де все саме так і відбувається. Хоча вже сьогодні органам місцевого самоврядування нічого не заважає ухвалити відповідне рішення та реконструювати споруди для очистки стічних вод.

 

«Утім, на жаль, люди приймають рішення на користь заощадження коштів, вбиваючи при цьому річки й джерела. Таких прикладів бездіяльності безліч: це і забудови, і руйнування зелених зон, і господарське використання водоохоронних зон, і неправильне поводження з твердими побутовими відходами (відсутність роздільного збору та небезпечних видів сміття), і недолуга транспортна політика міст. Тому не варто очікувати, що після децентралізації все зміниться, треба посилено працювати та підвищувати спроможність органів місцевого самоврядування, надавати можливості навчання, обміну досвідом, проводити інформаційну роботу, створювати економічні стимули для мотивації збереження довкілля», — каже Андрій Мартинюк.

 

Читайте також: Зелені політтехнології

 

Проблема встановлення ГЕС на річках Карпат і Дністрі стала причиною конфліктів місцевого населення, активістів та його ініціаторів як із бізнесових кіл, так і представників держави. Від активістів лунали аргументи про шкоду для екосистеми, знищення червонокнижних видів рослин та риб, а місцеві мешканці апелювали до того, що в разі спорудження ГЕС їхні будинки та городи будуть затоплені. Спокуслива перспектива заробити чималі гроші на виробництві електроенергії з використанням річок за «зеленим» тарифом розбилась об опір тих, хто вбачав у таких новаціях лише руйнування та проблеми. Якщо ж встановлення ГЕС буде інвестицією, від якої в бюджети надходитимуть кошти, аргументація місцевої влади може бути радикально іншою.

 

«У місцевої влади може з’явитися мотивація погодитися на встановлення ГЕС, попри те що наслідком цього будуть екологічні проблеми. Однак тепер результатом такого рішення буде конкретна вигода — наповнення місцевої скарбниці. Аналогічні ситуації виникатимуть із встановленням вітрових електростанцій, створенням тваринницьких комплексів тощо», — каже аналітик ГО «Екодія»Олексій Пасюк.

 

Усе в руках громад: які на черзі зміни

 

«Уже сьогодні для місцевих громад створені такі умови, у яких вони можуть активно й ефективно вирішувати місцеві екологічні проблеми. Але бачимо, що люди не використовують цих можливостей. Тому Мінприроди також має бути інституційно сильнішим і просувати різноспрямований природоохоронний порядок денний, таким чином заохочуючи органи місцевого самоврядування вирішувати локальні питання», — зауважує Андрій Мартинюк. 

 

Активіст вважає, що, з одного боку, децентралізація надає більше можливостей в управлінні ресурсами і забезпечує зростання місцевих бюджетів та природоохоронних фондів, що нібито повинно було б привести до поліпшення стану довкілля, турботу про природу, використання відновлюваних джерел енергії, енергоефективності. З другого боку, на сьогодні маємо слабкий контроль органів влади (суди, поліція, прокуратура), що уможливлює і надалі ігнорування природоохоронного законодавства, а органи місцевого самоврядування позбавлені жорстких стимулів опікуватися станом довкілля».

 

Голова правління ГО «Хмельницький молодіжний клуб розвитку» Степан Кушнір вважає, що процес децентралізації дає шанс перезавантажити систему новими людьми та підходами до розвитку території, оскільки для цього ОТГ отримують більше повноважень та інструментів, можливостей і відповідальності.

 

Читайте також: Брудна справа. Чому в Україні не переробляють сміття

 

«Це дає змогу громаді самостійно визначати пріоритети. Якими вони будуть — екологічними, соціальними чи інфраструктурними — цілковито залежить від вибору місцевих мешканців. У розбудові громади важливо планувати діяльність не на рік, а довгостроково. Наприклад, останніми роками через кліматичні зміни рівень поверхневих вод суттєво знизився, що призвело до зникнення води в колодязях. Виникнення такої проблеми ще 10 років тому ніхто не міг навіть уявити, а сьогодні багато громад змушені через це витрачати значні кошти на створення централізованого водопостачання», — каже Степан Кушнір.

 

Вода і сміття: де вже можна наводити лад

 

У процесі децентралізації ОТГ часто отримують половинчасті повноваження та важелі впливу, через що багато екологічних проблем вирішенню не підлягає. На думку аналітиків Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство та довкілля», єдина сфера, у якій органи місцевого самоврядування сьогодні наділені деталізованими, предметними функцями та повноваженнями, — це поводження з побутовими та іншими відходами, а також питне водопостачання.

 

«Ми покладаємо великі надії на реформу децентралізації. Щодо конкретно нашого села, то через відсутність каналізаційної системи великою проблемою є викачка та подальша переробка продуктів життєдіяльності (септики, вигрібні ями). Ми наполегливо боремося з недобросовісними підприємцями, які не мають договорів із водоканалом і відповідно не зливають нечистоти в очисні споруди, а забруднюють околиці села та передмістя, таким чином завдаючи непоправної шкоди екології, — каже Богдан Брич, голова села Гаї Шевченківські, яке перебуває на етапі приєднання до Байківецької територіальної громади.

 

На Поділлі територіальні громади вже активно взялися вирішувати свої «сміттєві» проблеми, усвідомлюючи, що коли не сортувати та не переробляти побутових відходів уже зараз, то нащадкам залишиться в спадок непридатна для життя земля.

 

Так, у Барській ОТГ уже почали роботу над спорудженням сміттєсортувального комплексу, а в Новій Ушиці встановлюють контейнери для роздільного збору сміття. «Тобто є десятки прикладів, коли влада на місцях не «проїдає» бюджетні кошти, а інвестує їх у майбутнє. Громада має навчитися перетворювати проблеми на можливості. ОТГ зароблятиме на смітті, якщо до цього будуть залучені всі мешканці. Єдність дій дає шалений результат! У селі Лосятин люди самі забезпечують себе паливом, роблячи брикети фактично зі сміття, яке залишається після вирощування малини. Можливості в нас під ногами, їх слід помічати і використовувати», — коментує Степан Кушнір.

 

До речі, найуспішнішими є ті ОТГ, які об’єдналися найраніше. Адже вони можуть долучитися до програм та грантів, що покликані стимулювати громади до об’єднання.

 

Читайте також: Остап Семерак: «Коли йдеться про навколишнє середовище, дерегуляція шкідлива»

 

«Вирішення екологічних проблем потребує великих коштів, тому ми створили екоасоціацію і звернулися до міжнародних донорів з проханням про фінансування. Наразі маємо попередню домовленість про фінансову підтримку побудови очисних споруд, а також організації збору та очистки твердого побутового сміття. Ми стали учасниками програми «Горизонт 2020» і плануємо реалізувати це до 2020 року», — розповідає Іван Дробецький, голова Полянської ОТГ, що на Закарпатті, де кілька місяців тому відбувся масштабний екофорум, на якому обговорювали способи вирішення екологічних проблем на рівні територіальних громад.

 

Так, багатьом українцям ще не вдається вирішити свої екологічні проблеми, однак є віра в те, що децентралізація як процес наближення до людей, які впливають на ситуацію та ухвалюють рішення, допоможе впоратися з усіма цими негараздами.

 

«Неподалік села Оржів (Рівненський район) сьогодні діє свинокомплекс, відходи та нестерпний сморід від якого забруднюють довкілля й створюють проблеми місцевим мешканцям, — наводить приклад Андрій Мартинюк. — Упродовж трьох років громада домагається від чиновників, аби ті змусили свинокомплекс працювати в межах законодавства, а не порушувати його, зокрема й у питані належного поводження з відходами. Кілька місяців тому люди об’єдналися в ОТГ. Вони переконані, що тепер матимуть більший вплив і зможуть ефективніше вирішувати такі проблеми».

 

Попри юридичні та бюрократичні проблеми з передачею повноважень місцевим територіальним громадам у сфері охорони довкілля, представники ОТГ вірять, що реформа рухається в правильному напрямку й дасть їм змогу змінювати ситуацію на краще.

 

«За 27 років незалежності наші екологічні проблеми жодним чином не вирішувалися. А зараз завдяки децентралізації об’єднана територіальна громада стає суб’єктом на ринку й може активно долучатися до вирішення найгостріших питань», — підсумовує Іван Дробецький, який і справді починає використовувати свої повноваження для покращення охорони довкілля.