The Economist: Уся рaть нaсліднoгo принцa

Ніxтo нe знaє, щo цe булo. Aрeшт дeсятків людей у Саудівській Аравії 4 листопада тлумачать по-різному: як переворот, контрпереворот, чистку. Серед затриманих бізнесмени-мільярдери, як-от принц аль-Валід ібн Талал, і претендент на корону принц Мутаїб ібн Абдалла. «Саудити не знають, що відбувається, — стверджує один із фахівців у столиці країни Ер-Ріяді. — Це шок». Але ясно щонайменше одне: влада зараз зосереджена в руках молодого кронпринца Мугаммада ібн Салмана, який організував цю бліц-операцію від імені свого недужого 81-річного батька, короля Салмана.

Десятиліттями саудівські королі намагалися встановити консенсус у чималенькій королівській родині. Зміни проводилися поступово, у владі завжди балансували тонко, особливо серед членів так званої гілки сімка Судайрі, синів короля Абдель-Азіза, засновника держави, від улюбленої дружини Хусси ібн Ахмед аль-Судайрі (див. «Сини й брати»). Один із Судайрі, принц Султан, 48 років був міністром оборони. Інші, принц Наїф, а згодом і його син Мугаммад, відповідали за Міністерство внутрішніх справ понад 40 років. А з 1963-го Національна гвардія була віддана принцу ­(згодом королю) Абдаллі та його кланові.

Чиатйте також: У Саудівській Аравії в рамках антикорупційної кампанії затримали понад 200 осіб

Усі ці три посади зараз контролює принц Мугаммад або його союзники. Кронпринц став міністром оборони за кілька годин після того, як його батько (також із Судайрі) зійшов на трон у 2015 році. У червні ці двоє правителів звільнили міністра внутрішніх справ Мугаммада ібн Наїфа, колишнього спадкоємця престолу, і помістили його під домашній арешт. 4 листопада вони закінчили справу, відсторонивши принца Мутаїба, другого сина покійного короля Абдалли, якого колись розглядали як можливого кандидата на трон. Вони також оголосили про кілька змін у міністерствах і про створення нового антикорупційного комітету, який схвалив арешти, звісно, із принцом Мугаммадом на чолі.

Залізний престол

Дехто вважає ці перестановки проявом планів кронпринца. Принц Мугаммад склав широкий план радикальних перетворень, що мали б зменшити залежність королівства від нафти, модернізувати економіку й привабити іноземні інвестиції. Він сподівається продати частину акцій державної нафтової компанії Aramco наступного року, а нещодавно оголосив про наміри створити роботизовану економічну зону вартістю $500 млрд під назвою NEOM.

Стара закостеніла система врядування навряд чи дозволила б провести такі реформи. Якби корумповані та привілейовані принци й далі доїли економіку королівства, реформи забуксували б. «Не можна реформувати країну, не порвавши з минулим», — каже Бернард Гейкель, фахівець із близькосхідних студій Принстонського університету.

Не менш амбітними є й плани принца Мугаммада про те, щоб пом’якшити жорсткі звичаї, розвивати культурне життя та підтримувати «поміркований іслам, відкритий до світу та до всіх релігій». Цей підхід різко контрастує з пуританською версією релігії, яку королівство давно експортує у світ. Але в цій сфері він уже досяг успіхів. Королівський указ, оголошений у вересні, дозволить жінкам із наступного року водити автомобілі, що покладе кінець забороні, яка тривала кілька десятків років. Незабаром саудитам можуть дозволити й кінотеатри.

Чиатйте також: У Саудівській Аравії 11 принців та десятки чиновників заарештували за корупцію

«Аби зробити щось таке, потрібний твердий кулак», — каже Года аль-Гелайссі, член Шури (призначеної королем консультативної ради на зразок парламенту).

Сигнал із королівського палацу прозвучав недвозначно: тому, хто не підтримує реформи, доведеться за це відповідати. За короля Салмана влада взялася за незгідних із незвичним завзяттям. За критичні твіти на адресу планів принца Мугаммада саджають за ґрати. У вересні поліція затримала десятки критиків — від мусульманського духівництва до правозахисників. Торік кронпринц обмежив повноваження релігійної поліції (мутавін). Іншим ісламським лідерам він наказав підтримувати релігійну толерантність. Рада улемів — найвищий релігійний орган Саудівської Аравії — підтримала його останні арешти, заявивши, що ісламський закон «вчить нас боротися з корупцією, і цього самого вимагають наші національні інтереси».

Останні репресивні заходи дуже відгонять популізмом. Реформа принца Мугаммада передбачає зменшення субсидій на енергію та воду. Але прості саудити виступили проти такої економії, через що уряд дав задній хід. Урізання зарплати та соціальних виплат для державних службовців у квітні було скасовано, інші зменшення держвидатків відкладено. Деякі саудити запитують себе, чому вони повинні затягувати паски, коли багаті принци не відступаються від державного корита (кажуть, що сам принц Мугаммад у 2015 році придбав яхту за $500 млн).

Полювання на жирних котів знайшло схвальний відгук на вулиці, особливо серед саудівської молоді: 70% населення країни менше як 30 років. «Зашморг затягується, хоч би ким ти був!» — такий заголовок з’явився в одній саудівській газеті. Багато хто зрадів падінню принца Туркі ібн Нассера — ділка, який стояв за сумнівними оборудками зі зброєю між Саудівською Аравією та Британією. З принца аль-Валіда кепкували за його розкішний стиль життя. 

Тож, попри нарікання на затягування пасків, молодь загалом підтримує принца Мугаммада, а дехто порівнює його з Лі Куан Ю — авторитарним лідером, який модернізував Сінгапур. Тож саудитів дещо здивувало, коли іноземні інвестори занепокоїлися через те, що арешти можуть бути проявом свавілля.

Чиатйте також: Влада Саудівської Аравії взяла курс на відмову від нафти

Внутрішні пертурбації відбуваються в уже й так нелегкий для Саудівської Аравії період. Війна в Ємені, спрямована на придушення повстанців-хуситів, які 2015-го вигнали легітимний уряд, перетворилася на трясовину й за два з половиною роки поглинула величезні кошти. Хуситів вдалося посунути територіально, але вони все ще утримують більшу частину північного Ємену та столицю — місто Сана. 4 листопада саудити перехопили балістичну ракету, випущену по Ер-Ріяду. Саудівський міністр закордонних справ Адель аль-Джубейр звинуватив Іран у наданні ракети, а спонсороване ним ліванське збройне угруповання «Хезболла» — у запуску її з території Ємену. «Ми розцінюємо це як воєнну дію», — заявив Джубейр.

На думку аналітиків, від Ємену варто чекати нових таких атак. А це, своєю чергою, може викликати сплеск зовнішньополітичного авантюризму. Без принца Мугаммада не обійшлася також і дипломатична атака на Катар, щоб примусити цей багатий на газ емірат відмовитися від підтримки ісламістських угруповань. Натомість вона спричинила розкол у Раді співробітництва держав Перської затоки та змусила Катар звернутися по допомогу до Ірану, який нарощує свій вплив у регіоні. Того самого дня, коли відбулися чистки принца Мугаммада, у відставку пішов просаудівський прем’єр-міністр Лівану Саад Гарірі. Він оголосив про це в Ер-Ріяді та звинуватив Іран у втручанні в справи своєї країни.

Дехто вважає, що прорахунки принца за кордоном підірвуть його позиції вдома й що недавня чистка свідчить про страх перед внутрішнім опором. Але інші члени королівської родини, схоже, надто залякані, пересварені або ліниві, щоб виступати проти нього. За винятком принца Мутаїба, ніхто з чиновників у «чорному списку» не здатний на опір.

Та все-таки ці арешти стали сигналом можливим критикам або конкурентам. Принц Мугаммад більше за будь-якого іншого лідера останніх кількох десятиліть зробив із себе єдине джерело політики в Саудівській Аравії. Якщо його плани проваляться, саудити знатимуть, із кого спитати. 

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved

Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com