The Economist: Дeржaвa б’є у відпoвідь

фoтo: reuters

Бaгaтo xтo в Кaтaлoнії вбачає в цьому політизованість правосуддя. Багато хто деінде в Іспанії  —  просто запізніле застосування верховенства права до тих, хто системно ним зловживає. Зрозуміло одне: рішення судді національного суду Іспанії про арешт вісьмох членів розпущеного раніше каталонського уряду, яких тепер чекає суд за звинуваченнями в бунті проти держави, підбурюванні до таких дій і зловживанні коштами, матиме політичні наслідки. 

Судова справа — наслідок незаконного оголошення каталонської незалежності 27 жовтня, організованого сепаратистською регіональною адміністрацією Карлеса Пучдемона. У відповідь прем’єр Іспанії Маріано Рахой застосував ст. 155 Конституції, якою активувалося пряме управління Каталонією, Пучдемона та 13 його радників було відправлено у відставку, а на 21 грудня скликано регіональні вибори. 

Читайте також: В Іспанії Конституційний суд анулював декларацію про незалежність Каталонії

Тепер своє слово сказали суди. У постанові суддя Кармен Ламела обґрунтувала арешт каталонських посадовців серйозністю висунутих їм звинувачень (бунт передбачає до 25 років ув’язнення), а також ризиком їхньої втечі. Саме так вчинили Пучдемон і четверо його радників, опинившись минулого тижня в Брюсселі.

Дії, спрямовані на підрив конституційного ладу, в Іспанії, як і в решті континентальної Європи, є кримінальним правопорушенням. Суддя Ламела написала в постанові, що відповідачі, односторонньо й незаконно домагаючись незалежності, свідомо вдавалися до «систематичних порушень постанов Конституційного суду» та «колективно чинили опір легітимній владі держави». Але багато правників сумніваються, що їхні дії можна кваліфікувати аж як «бунт», що переважно стосується військових заколотів. 

Роз’ятрюючи громадську думку в Каталонії в момент, коли от-от має початися кампанія до регіональних виборів, суддя, що видала постанову про арешти, не допомагає Маріано Рахою. Утім, іспанське правосуддя цілковито незалежне

орсткість Ламели контрастує з підходом Верхов­ного суду: той розглядає справу спікера каталонського парламенту Карме Форкаделли та п’яти інших посадовців, які мають парламентський імунітет. Вони залишаються на свободі, маючи додатковий тиждень на підготовку захисту. 

У Каталонії гнів і обурення через ці арешти виплескуються за межі табору прихильників незалежності. Згадану вище судову постанову «можна пояснити тільки духом помсти, а мета її — приниження», сказала Ада Колау, ліва очільниця Барселони, яка не підтримує відокремлення від Іспанії. 

Утім, іспанське правосуддя цілковито незалежне. Високий суд саджав за грати представників Народної партії Рахоя за корупцію (а нещодавно самого прем’єра викликали як свідка на судове засідання з приводу корупції). Роз’ятрюючи громадську думку в Каталонії в момент, коли от-от має початися кампанія до грудневих регіональних виборів, суддя Ламела аж ніяк не допомагає Рахою. «Уряд дуже занепокоєний цією постановою, — каже джерело, близьке до Народної партії. — Йому більше до вподоби підхід Верховного суду». Тож він сподівається, що протягом наступних кількох тижнів Верховний суд вирішить перебрати на себе обидві справи, оскільки, відповідно до закону, має такі повноваження. 

Читайте також: «За тих, хто сидить, та за тих, хто сяде» та інші настрої Каталонії

Раніше з’являлися ознаки того, що коаліція каталонських політиків, які виступають за відділення, розвалиться напередодні регіональних виборів, і що дві партії, котрі становлять її кістяк, пом’якшуватимуть риторику про незалежність. Тепер такої певності немає. Соціальні рухи, що підтримують відділення, неминуче скликатимуть страйки. Арешти каталонських посадовців «перетворюють вибори на плебісцит стосовно центральної влади», написав Анрік Юліана з барселонської газети La Vanguardia. Якщо нинішня ситуація не зміниться, Рахой цілком може програти ці вибори. 

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved

Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com