Влітку 2017 рoку сaмoпрoгoлoшeний «гoлoвa Лугaнськoї нaрoднoї рeспубліки» Ігoр Плoтницький у Мoскві підписaв дoгoвір прo «нaдaння кoнсaлтингoвиx послуг», яким фактично передав контроль над фінансами «республіки» третім особам.

Історія масової «націоналізації», а згодом і передачі контролю над «бюджетними установами» в ОРДіЛО почалася взимку 2017-го. Приблизно в той самий час, коли стартувало блокування залізниць у зоні АТО з вимогою припинити торгівлю з тимчасово неконтрольованими Україною територіями. Згодом, як відомо, ця акція дісталася до Києва і наприкінці лютого вилилася у протести в урядовому кварталі. Із критикою блокади тоді виступали і українська влада, і представники влади РФ. Ватажки ж терористів, у свою чергу, заявили: якщо Україна не зупинить блокування торгівлі з ними, то «ДНР» та «ЛНР» у відповідь «націоналізують» підприємства, які працюють за українськими законами. Тут мова йшла, зокрема, про компанії Ріната Ахметова та Сергія Тарути. Вже 1 березня терористи перейшли від слів до дій. На широкий загал ватажки самоназваних «республік» говорили про «прощання з Україною» та порядок введення зовнішнього управління на захоплені бойовиками підприємства.

«Республіки» бойовиків та олігарх-утікач

В той же час, не на публіку ватажок терористів «ДНР» Віталій Захарченко обурювався тим, як відбувається «націоналізація». 1 березня Служба безпеки України виклала в мережу аудіозапис розмови Захарченка із громадянином РФ на прізвисько «Сєрий». Під час телефонної розмови «очільник ДНР» скаржився співрозмовнику на те, що прибуткові підприємства у бойовиків хоче забрати не хто інший, як младорегіонал, «успішний бізнесмен» часів Віктора Януковича, власник групи СЄПЕК, головний фінансист «Сім’ї» Сергій Курченко. Після Революції гідності, як відомо, він утік з країни. А за інформацією українського слідства, діяльність олігарха завдала Україні збитків у нафтовій та банківській сферах на 5 млрд грн.

Як доказ того, що Курченко буде причетний до «націоналізації» в ОРДіЛО, Захарченко наводить той факт, що низка підприємств зі списку терористів на націоналізацію «мають бути» в офісі компанії, яка, за словами ватажка «ДНР», належить олігарху-утікачу. А на нараді щодо підприємств мали бути люди Курченка.

«Наші дії? Це ми, виходить, зараз за Курченка забираємо підприємства!.. Курченко забере у нас все найкраще!» – обурювався Захарченко.

Історія конфлікту лідера донецьких терористів з Курченком також не нова. Свого часу «ДНР» гучно заявила про «санкції», які наклала на младоолігарха. Сталося це нібито через «монополізацію» енергетичної сфери «ДНР». А восени 2015-го Захарченко звинуватив його у зриві поставок бензину та масштабному розкраданні під час паливної блокади від України.

Читайте також: "Справа Курченка". Суд конфіскував нафтопродукти на суму понад 800 млн грн

«Встановлено, що дії компанії Курченка, що взяла на себе зобов'язання з постачання паливно-мастильних матеріалів (ПММ) в «ДНР», не тільки призвели до паливного колапсу в республіці всередині 2015 року, але й завдали шкоди підприємницькому сектору. Компанія Курченка зібрала з заправних комплексів «ДНР» передоплату за майбутні поставки бензину та ПММ, однак поставки палива не були здійснені», – заявила «прокуратура» донецьких бойовиків.

В той же час, у частині Луганської області, яку контролюють бойовики, все минулося без конфліктів. 2016-го на території «ЛНР» активно розгорнулася компанія «Торговий дім «Нафтопродукт», яку вже на кінець 2016-го журналісти називали «монополістом» з поставок газу, палива та електроенергії. За інформацією російських медіа, цю компанію також пов’язували із Курченком. Однак, на монополізації ринку все не завершилося. У взаєминах із Плотницьким справи пішли ще далі.

«Фінансова допомога» через Південну Осетію

25 лютого 2017 року СБУ виходить до ЗМІ із черговою резонансною заявою: розкрита схема фінансування луганських терористів. За даними спецслужб, до цього був причетний так званий Благодійний фонд підтримки міжнародних гуманітарних проектів. Як переконували у Службі безпеки, саме через цю структуру Росія, в обхід міжнародних санкцій, наповнювала бюджет терористичної «республіки».

«Бюджет «ЛНР» у першому кварталі поточного року складе приблизно 11 млрд рублів. З них лише 2 млрд становить власне фінансування, зібране самопроголошеною владою регіону. Решта суми буде отримана в якості фінансової допомоги від уряду РФ», – заявили в СБУ.

Очільником вищезгаданого «Фонду» щонайменше до 25 липня цього року був такий собі Владімір Пашков, колишній губернатор Іркутської області РФ. Сам же «Фонд», як свідчать дані Федеральної податкової служби РФ, зареєстрували 22 грудня 2015-го. Засновником став «Міжнародний розрахунковий банк» з Південної Осетії, який, судячи з усього, є клоном аналогічної фінансової установи, зареєстрованої в Москві. Окрім всього, 2015-го російські медіа повідомляли, що саме завдяки цьому банку «невизнані республіки» змогли почати безготівкові фінансові операції в рублях.  ). За адресою ж «Фонду», вказаною у витягу з ФПС РФ (Пижевський провулок 5, буд. 1), зареєстровано щонайменше іще з сотню підприємств.

Сам Пашков також виявився доволі цікавою особою. 6 травня цього року російське видання «Коммерсант» опублікувало матеріал «Партнер у нас один – Російська Федерація. Хто керує заводами на територіях самопроголошених «ДНР» та «ЛНР». У тексті згадувалося, що 4 квітня «очільник ДНР» Захарченко видав наказ, згідно з яким «тимчасовим адміністратором» захоплених терористами підприємств стало таке собі ЗАТ «Внєшторгсервіс». В «ЛНР» цей процес почався ще у березні. Про дану компанію, під контроль якої переходили українські підприємства, майже нічого не було відомо. На момент публікації російським ЗМІ матеріалу вона не мала навіть власного сайту. Так само не було відоме ім’я керівника. Чи не єдиний раз воно згадувалося у зверненні Краснодонської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості до працівників підприємства «Краснодонвугілля». Йшлося про те, що компанія «Метінвест» Ахметова припинила свою роботу на підприємствах з 15 березня.

Читайте також: «Справа Курченка». У Києві правоохоронці прийшли з обшуком до приймальні нардепа

«До «Краснодонвугілля» введено зовнішнє управління – ЗАТ «Внєшторгсервіс»». Зараз компанія проходить реєстрацію на території ЛНР, — цитують повідомлення профспілки від 20 березня російські медіа, — До неї ввійдуть вугільні підприємства, зокрема «Краснодонвугілля», а також металургійні заводи. Пропонується побудова вертикально інтегрованої компанії, яка буде працювати на території «ЛНР» і «ДНР». Генеральним директором компанії є Владімір Пашков».

Власне, саме в цьому повідомленні Пашкова, який значився президентом Благодійного фонду підтримки міжнародних гуманітарних проектів, згадують як керівника Внєшторгсєрвіса.

Окрім того, видання посилається на одіозного екс-нардепа від Партії регіонів Олега Царьова, який у коментарі працівникам «Коммерсанта» заявив, що саме Курченко стоїть за Внєшторгсервісом. Інформацію про контроль младорегіонала над «націоналізованими» підприємствами підтверджували виданню й працівники Єнакієвського металургійного заводу, Харцизького трубного комбінату, Орджонікідзевугілля. Водночас, так званий віце-прем’єр «ДНР» Олександр Тимофеєв у коментарях для DNR-Live заперечував причетність Курченка до «тимчасового адміністратора» на підприємствах ОРДіЛО.

«Благодійні аудитори»

Однак на «тимчасових адміністраціях» все не завершилося. Принаймні для «ЛНР». 25 липня цього року в Москві Ігор Плотницький підписав документ із непримітною назвою «Про надання консалтингових послуг з моніторингу фінансового менеджменту». Договір підписували з уже згаданим «Благодійним фондом». Однак на момент укладання угоди його президентом був уже не Пашков, якого у публічному просторі почали асоціювати з олігархом Курченком, а малопримітний Алєксандр Сергеєвіч Трішин. Поза тим, сам документ є доволі цікавим. Він, фактично, передає контроль над фінансами «органів державної влади», «бюджетних установ, організацій та підприємств» (зокрема і «націоналізованих» терористами у березні 2017-го) у руки аудиторів, яких буде призначати цей «Фонд». Текст документу із дозволом для публікації «Тижню» передали власні джерела.

Так, згідно із «документом», працівники «Фонду» мають можливість за наявності службового посвідчення відвідувати приміщення органів «державної влади», «бюджетних установ, організацій та підприємств ЛНР» і безперешкодно проводити там фінансовий моніторинг. Окрім того, вони можуть витребувати письмову інформацію, оригінали та копії документів, «необхідних для консалтингових послуг».

Чиатйте також: Двох посадовців Одеського НПЗ оголосили в розшук у справі про розкрадання за "схемою Курченка"

До всього, призначені «Фондом» аудитори можуть досліджувати наявність куплених об’єктами моніторингу товарів, результати виконаних робіт та отриманих послуг. Також ці особи можуть проводити експертизи, залучати «незалежних експертів». Також в угоді прописано, що Благодійний фонд нібито має погоджувати з «головою ЛНР» проведення заходів з моніторингу якості фінансового менеджменту.

Плотницький, своєю чергою, зобов’язаний забезпечити виконання «об’єктами моніторингу» вимог посадових осіб «Фонду». Також за очільником терористів «ЛНР» закріпили можливість ініціювати заходи з моніторингу якості фінансового менеджменту.

Але найважливіше у цьому договорі випливає згодом. І список об’єктів, які підпадають під моніторинг, і виконавців цього моніторингу, визначає президент Фонду – Алєксандр Трішин. Який, як згадувалося вище, може бути пов’язаний із олігархом Курченком. Тобто у такому випадку мова може йти про ефективний контроль над витратами фінансів у власному бізнесі, на який пан Курченко перетворив т. зв. ЛНР. До всього ж, можна припускати, що Росія, яка за даними СБУ, через Фонд з Південної Осетії намагається проконтролювати, як і куди розподіляють бюджет «молодої республіки».

P.S. Тиждень звернувся по коментарі з приводу даного документу до компанії «Метінвест» та компетентних державних органів.