Пoльщa-Укрaїнa: Чи чeкaти пoтeпління?

Прoтягoм oстaнніx двox тижнів у пoльськo-укрaїнськиx взaєминax стaлoся кількa подій, які погіршили і без того напружену ситуацію між двома країнами.

Спершу після відкриття Меморіалу воїнам Карпатської Січі на Верецькому перевалі між Львівською та Закарпатською областями польській стороні не сподобався напис на пам’ятнику: «Героям Карпатської України, розстріляним польськими та угорськими окупантами у березні 1939 року». Через це українського посла у Польщі Андрія Дещицю викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Вчора, через два тижні після тієї заяви, міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський взагалі назвав розстріл на Верецькому перевалі «історичним fake news».

Далі наприкінці жовтня в Києві перебував з візитом віце-прем’єр міністр-міністр культури та національної спадщини Польщі Пьотр Ґлінський. Метою були переговори щодо пам’ятних споруд, пошукових та ексгумаційних робіт в місцях, де можуть бути останки поляків на українській території. Але результати візиту не сподобалися у Варшаві. Як відзначив у своєму матеріалі у Gazeta Wyborcza згодом Павел Смоленський, незадоволення пояснюється тим, що польській делегації не вдалося отримати дозволу на дослідження і ексгумацію місць поховань своїх співвітчизників часів Другої світової та сталінської доби. «Справді, в Києві Ґлінському не повелося. Українці попросили, аби перш ніж поляки почнуть ексгумації (що, здається, є улюбленим заняттям нинішньої влади), не знищували їх пам’ятників на території Польщі, що триває у нас вже довго без жодної реакції з боку польської держави. З цього приводу ані Ґлінський, ані Ващиковський не мають жодних думок, бо навіщо?», — пише Смоленський.

Читайте також: По-сусідськи

Як результат, минулого тижня Міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський оголосив в ефірі одного із польських каналів про те, що Польща розпочала процедуру запровадження персональних обмежень проти українців, котрі сповідують «крайні антипольські» погляди. В інтерв’ю журналу Sieci, що вийшло також вчора, він дещо уточнив свою тезу: «Йдеться про людей, які затримують процеси ексгумації жертв, блокують пошук останків жертв злочинів, відновлення місць пам’яті». Також, за його словами, до списку можуть потрапити люди, що «демонстративно виголошують славу бандеризму, перевдягаються в мундири УПА та дивізії «Галичина»». За словами Ващиковського, у списку не хотіли би бачити голову Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, але там цілком можуть опинитися його заступники.

Апогеєм став візит міністра Ващиковського на вихідних (4-5 листопада) до Львова, коли він демонстративно відмовився відвідати Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» через позицію його директора Руслана Забілого про те, що Польща 1918 року окупувала Західну Україну. 

Усі ці події супроводжувалися не менш різкими заявами інших польських та європейських високопосадовців польського походження.

Так, в ефірі програми #RZECZoPOLITYCE віце-президент Європарламенту Ришард Чарнецький заявив, що дуже погано оцінює дії української влади в контексті польсько-українських взаємин. «Як президент Еммануель Макрон вважає за краще говорити дурниці про Польщу, так і українські політики втікаючи від своїх тем та корупції, вважають за краще зосередитися на Польщі», — заявив віце-президент Європарламенту. Він також додав, що радив би польському президенту Анджею Дуді скасувати свій візит до Україні, який було заплановано на грудень. Вчора в ефірі Польського радіо міністр Ващиковський сказав, що радитиме президентові те саме.

Читайте також: Зрозуміти Польщу

Сам Дуда у сьогоднішньому інтерв’ю польській радіостанції "Радіо Марія" теж говорив про українських посадовців з нібито антипольськими настроями. Він заявив, зокрема: очікує від президента Порошенка, що люди, які відкрито декларують «націоналістичні та антипольські погляди, не займатимуть важливих місць в українській політиці, бо вони не будують відносин між нашими народами, але лише руйнують їх». Він також додав, що всі знають: посадовці з такими поглядами є і це «дуже поганий знак з української сторони».

Дещо раніше польський заступник міністра культури Ярослав Селлін в ефірі каналу TVN24 заявив, що на чолі Українського інституту національної пам’яті стоїть «безвідповідальна людина із антипольською одержимістю». Крім того, Селлін назвав УІНП неурядовою організацією, хоча той є виконавчим органом, створеним Кабінетом міністрів України.

Польські опозиційні політики в коментарях місцевій пресі говорять про те, що нинішня польська влада навмисно підігріває конфлікт з Україною. «Цей уряд і міністр призвели до ситуації, якої ще не було протягом майже 30 років існування польської держави», — повідомив у коментарі Rzeczpospolita Бартоломєй Сєнкєвіч, міністр внутрішніх справ Польщі в 2013-2014-му роках. Екс-міністр зауважив і український націоналізм, але наголосив, що польський уряд «підливає олії у вогонь».

В контексті поведінки та висловлювань Ващиковського щодо списку нев’їзних до Польщі українців Павел Смоленський у вже згаданому матеріалі у Gazeta Wyborcza наголошує: таких слів на адресу іншої країни польський урядовець вже давно не вживав. «Можна припустити, що Ващиковський погрожував Україні, бо йому наказав Ґлінський. Зрештою, віце-прем'єр вилетів з Києва до Варшави з порожніми руками, що дуже боляче з огляду на його его і впевненість в собі навіть у питаннях польського театру або кіно», — пише публіцист. Він також припускає, що нинішній польський глава МЗС може таким чином боротися за своє крісло напередодні анонсованих перестановок у польському Кабміні. «Ми добре знаємо, що ніщо так добре не допомагає, як гра м’язами», — відзначає Смоленський.

Читайте також: Тіні минулого

Інший польський журналіст Бартош Вєлінський на сторінках Gazeta Wyborcza пише, що польські політики, зокрема очільник МЗС, використовують зовнішньополітичні протистоянні для отримання власних дивідендів: «Ващиковський рятується нападом. За рахунок польського національного інтересу», — пише журналіст. Він відзначає, що стосунки Варшави та Києва, як і Варшави та Берліна перебувають у стані кризи. «У країнах із бездоганною дипломатією охолодження у відносинах з двома сусідами викликало б тривогу. У Польщі – це підстава для гордості і можливість заробити політичний капітал», — пише Вєлінський.

Він також відзначає, що така ситуація грає на руку Кремлю. «Путін радіє, бо холод на лінії Варшава-Берлін послаблює Європейський Союз, що вписується в російську зовнішню політику. А охолодження відносин із Києвом означають, що шанси України на зближення з Заходом зменшуються», — відзначає польський публіцист.

Загалом реакція на раптове загострення у польсько-українських взаєминах серед польських політиків залежить від партійної належності. Катаржина Любнауер із ліберальної партії Nowoczesna («Сучасна») у відповідь на заяви Ващиковського про списки нев’їзних зазначила, що часом варто «стиснути зуби заради майбутнього».

А тим часом кожен день приносить нові не менш різкі заяви з польського боку, тож складно прогнозувати, чого чекати. Єдине, що відомо, — це те, що польський уряд чекають зміни і цілком ймовірно, що на посаді міністра закордонних справ опиниться інша людина. Однак серйозних змін нинішнього курсу це точно не принесе.