Під aкoмпaнeмeнт зaтримaнь: як прoйшoв звіт Луцeнкa у Рaді

«Цe був чудoвий виступ для кaндидaтa в прeзидeнти, aлe нe для гeнeрaльнoгo прокурора», — розповів журналістам у кулуарах Верховної Ради нардеп Ігор Луценко про враження від звіту свого однофамільця Юрія.

Виступ генерального прокурора Юрія Луценка розпочався з невеликим запізненням  і тривав 32 хвилини. Ще 34 хвилини генпрокурор відповідав на запитання окремих народних депутатів і 27 хвилин на запитання від фракцій. За цей час він устиг не тільки розповісти про перебіг розслідування у більшості резонансних справ, а також прокоментувати діяльність колег по владі, опозиції та назвати найважливіші, на його думку, кроки у боротьбі з корупцією.

Однак головні події цього дня, які й створили необхідний акомпанемент для голови прокуратури, відбулися не у Верховній Раді, а за її межами. Зранку понад 1500 працівників поліції та 500 військових прокурорів розпочали 464 обшуки по всій Україні. За підсумками цих подій, які у ЗМІ вже встигли охрестити «наймасштабнішою спецоперацією силовиків», затримали 23 колишніх високопосадовців податкової. Масштаб події дійсно був неабияким – включно із доставкою затриманих із різних куточків України гелікоптерами в аеропорт «Жуляни», де заздалегідь розташували операторів різних телеканалів. Повідомлення для преси щодо подій від заступника Луценка, головного військового прокурора Анатолія Матіоса з’явилися лише за годину до початку виступу шефа в Раді.

Читайте також: Луценко заявив про намір зняти недоторканність з трьох нардепів через е-декларації

Натомість противники Луценка навряд чи могли похвалитися подібними досягненнями. За два дні до його звіту, голова антикорупційного комітету парламенту Єгор Соболєв опублікував перелік із 44 депутатів, які підписали ініціативу про відставку генерального прокурора. Серед них фракції «Самопомочі» та «радикали» Ляшка майже у повному складі, а також представники «єврооптимістів». Для того, щоб постанову зареєстрували, необхідно 150 підписів.

Час на підготовку до звіту Луценка мали всі сторони. Депутати поставили вимогу до генпрокурора прийти до Ради ще на початку минулого пленарного тижня, одразу після закінчення великих «весняних канікул» тривалістю в один місяць.

Окрім спецоперації з виловлювання податківців, Луценко мав ще кілька тем, які міг використати для посилення своїх позицій. Передусім ідеться про справу Януковича. Торік, під час призначення Луценко назвав головним своїм завданням довести до суду справу щодо колишнього президента. Він це дійсно зробив – нині обвинувачення щодо Януковича у державній зраді розглядає Оболонський райсуд. Ще один, Печерський райсуд, розглядає можливість відкриття процедури спеціального досудового розслідування щодо Януковича у справі про «диктаторські закони» від 16 січня 2014 року.

Луценко вирішив не чекати із цим козирем та на самому початку промови назвав це своїм головним досягненням. При цьому він зазначив, що вважає «політизованим» нещодавнє рішення Інтерполу про зняття з розшуку багатьох посадовців часів екс-президента, який переховується у російському Ростові-на-Дону.

Читайте також: Справа про хабарництво екс-працівника НАБУ. Зловмисник вимагав гроші для чинних правоохоронців

Після цього Луценко, не чекаючи, перейшов до головної новини дня. За його словами, під час спецоперації у справі про податкові майданчики, у колишнього голови Податкової адміністрації у Луганській області Олександра Антіпова вилучили $2,8 млн готівкою (згодом його заступник Матіос та голова МВС Арсен Аваков повідомили про $3,8 млн). Вже ввечері стало відомо, що Печерський райсуд відпустив Антіпова під заставу у 15 млн грн. Однак це сталося вже після виступу генпрокурора в Раді.

Найбільший здобуток Луценка, який він уміло використовує, полягає в тому, що його досягнення справді гучні, якщо описувати їх одним реченням. Однак все стає куди більш заплутано, якщо вдаватися до подробиць. Так сталося з тією ж справою Януковича, яку забрали з управління Департаменту спец розслідувань під керівництвом Сергія Горбатюка. Горбатюк не бажав передавати справу до суду за процедурою заочного засудження, оскільки вважає її недосконалою. За його словами, навіть у разі засудження обвинувачений оскаржить рішення в Європейському суді та ще й отримає компенсацію від держави.

Перевірити, хто правий, можна буде хіба що після вироку суду та його оскарження. Однак, важко точно сказати, коли саме це станеться, та й навряд чи до того часу Луценко ще буде в кріслі генпрокурора. Щоправда Луценко пішов та поступки та вирішив поки що не передавати до суду обвинувачення щодо Януковича у майданівських справах: «Справу по обвинуваченню Захарченка та Януковича у безчинствах на Майдані подадуть до суду після вироку у справі про держраду. Наступного ж тижня, але це не буде швидко».

Читайте також: Як парламент відкладає важливі рішення

Схожа й далеко неоднозначна ситуація й з іншими досягненнями генпрокурора. «Те, що затримання нічим не закінчуються – плітки. 32 чиновники на лаві підсудних, 16 – засуджено. Серед них Сухомлин (Олександр, екс-заступник міністра економрозвитку – Ред.), Кацуба (Олександр, екс-заступник голови Нафтогазу – Ред.), Головач (екс-начальник податкової міліції – Ред.). Покази при підписанні угод вивели слідство на керівників енергетичної галузі тих часів. Ніхто не сховається: ані тут, ані за кордоном», — заявив під оплески частини депутатів генеральний прокурор.

У попередній цитаті найголовнішу  увагу слід звернати не на слово «засуджено», а на словосполучення «при підписанні угод». Річ у тому, що жоден із названих Луценком екс-чиновників не отримав реальне покарання у вигляді позбавлення волі. Натомість вони уклали зі слідством угоди, про зміст яких досі нічого не відомо. Новина про це зазвичай виглядає так: «Екс-посадовець (ім’я вставити)визнав вину та сплатив у бюджет (суму вставити) млн грн». Після кількох речень у повідомленні додають, що при цьому екс-посадовець «надав важливі покази проти керівництва злочинної організації». Неважко здогадатися, що керівниками організацій у більшості випадків виявляються ті, хто давно переховуються в Росії. Активісти неодноразово зазначали, що така схема може служити індульгенцією для колишніх посадовців. У самому укладанні угод зі слідством нічого поганого немає, якщо за це слідчі насправді отримують важливі свідчення, а не відписку в стилі «(ім’я вставити) керував мною у злочинній організації». Таке навряд чи прийме за доказ будь-який суд.

Вочевидь подібна ситуація може скластися і з останніми гучними поданнями на зняття недоторканості з депутатів Геннадія Бобова з групи «Відродження», Андрія Лозового з «Радикальної партії Ляшка» та Євгена Дейдея з «Народного фронту». Раніше Луценко відмовився завізувати подання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо Лозового та Дейдея, а під час промови у залі заявив, що Бобов готовий визнати вину та «сплатити понад $1 млн податків. Я вважаю, це прекрасний приклад очищення Верховної Ради». Згодом цю інформацію підтвердив і сам Бобов.

Іноді генпрокурор дозволяв собі й закиди на адресу депутатів: «Спецконфіскацію досі не ухвалено через підривну діяльність частини народних депутатів». Остання фраза отримала жвавий відгук передусім від Сергія Пашинського з «Народного фронту» — автора та головного лобіста законопроекту про спецконфіскацію. Той піднявся з місця, почав голосно плескати в долоні та кричати «Молодець!». А іноді і від Луценка лунали й прямі обвинувачення з трибуни. За його словами, «тітушок» у Дніпрі під час подій 9 травня інструктували, організовували та фінансували у місцевому штабі «Опозиційного блоку»,а робили це особисто «пан Вілкул та пан Колесник».

Загалом, за його словами, залишилися вирішити три найбільші проблеми для боротьби з корупцією: ціноутворення на вугілля, схеми на митницях та менеджмент держпідприємств. Усі ці питання неможливо вирішити без волі Верховної Ради.

Загалом генпрокурор встиг відповісти на 11 запитань від народних депутатів, а потім ще на кілька від фракцій. Вже на завершення процесу, Луценко встиг прямо на трибуні посваритися з лідером «радикалів» Ляшком. На закид останнього, що його фракція не довіряє Луценку, той відповів, що хоче, аби фракція «радикалів» не стала меншою і продовжила гостру критику. Вочевидь, Луценко натякнув на можливі кримінальні провадження. Ляшко жарту не оцінив і залишив залу разом з усією фракцією. У кулуарах він довго розповідав журналістам про те, що вважає заяви Луценка погрозами. Генпрокурор у цей час закінчив виступати з трибуни. Якщо все складеться для нього добре – то до наступного року. Зазвичай, генпрокурори в Україні приходять до Ради або для звіту, або для відставки.