Міський сaд, СІЗO й пoнaд півмільйoнa зaстaви. Зa щo зaтримaли oдeськoгo aктивістa

«Прoкурaтурa oскaржилa рішення про забудову парку. Стерненко – організатор не першої акції з насиллям. Начальнику поліції проломили каменем голову, багатьом простим хлопцям з поліції теж завдали камінням травми. І це були не сторонні провокатори. Я – за протести. Але без каміння. Тим більше, що прокуратура вимагає того ж, що і протестувальники», – написав на своїй сторінці у Facebook 25 листопада генеральний прокурор Юрій Луценко. Однак перед цим, 23 та 24 листопада, суд заарештував двох учасників акції: Дем’яна Ганула та Сергія Стерненка. Першого відправили до СІЗО на 60 діб без права внесення застави, другого – із можливою альтернативою в 600 тис грн. Рішення про це приймав Приморський районний суд Одеси. Власне, такі ухвали суду викликали неабиякий суспільний резонанс і щодо судових рішень, і щодо Міського саду, через спроби забудови якого, власне, й відбулася згадана акція.

Територія «Міського саду» Одеси – скверу, закладеного 1803 року, має тривалу історію. Якщо бути точнішим – мова йде про Літній театр, який розташований на території саду. Територія театру перебувала у приватній власності близько 15 років, однак у вересні 2016-го відбувся  землевідвід цієї території. Її віддали під експлуатацію та обслуговування торгово-розважального центру. Громада міста виступила з протестом. Забудовником мала виступити компанія «Солінг», яку пов’язують із підприємцем Володимиром Галантерником. Якого, своєю чергою, пов’язують з міським головою Геннадієм Трухановим. Однак у сутички навколо «Міськсаду» протистояння переросло в листопаді 2017-го, коли стало відомо про наміри забудовника зачистити територію від понад сотні дерев для зведення «адміністративної будівлі з торговими приміщеннями та інфраструктурою для відпочинку».

Чиатйте також: Заворушення в Одесі. Суд заарештував екс-лідера Правого сектору

Еколог та місцевий активіст Владислав Балінський під час мітингу 18 листопада навіть показав присутнім відповідний акт комісії Одеської міської ради. Можна говорити, що саме це і стало приводом для протистояння. В результаті сталися сутички з правоохоронцями, а мітингувальники силою зайшли на територію Літнього театру. Згодом з’явилася інформація, що під час них розбили голову очільнику одеської поліції Дмитру Головіну. Також повідомлялося про близько 20-х травмованих поліцейських. Протестувальники ж зняли з паркану залізні ворота й перенесли їх під міську раду, вимагаючи зустрічі з мером. Проте марно. Щоправда, напередодні місцеві ЗМІ з посиланням на депутата міськради Олександра Шеремета, члена комісії з питань планування забудови територій, повідомляли – найближчим часом ані забудови, ані розчистки території Театру від дерев не буде. Оскільки, як заявив депутат, такі роботи мають відбуватися лише після «відкритого й публічного обговорення з представниками місцевої громади». І до такого рішення нібито прийшов і сам забудовник після зустрічі із вищезгаданим чиновником. Втім, такі аргументи одеситів не переконали.

За тиждень після сутичок місцеві активісти провели на території Літнього театру толоку. Приблизно в цей же час відбулися й арешти частини активістів, які брали участь у сутичках з силовиками. Першим за ґрати потрапив лідер «Вуличного фронту» Дем’ян Ганул. Як згадувалося вище, суд відправив його до слідчого ізолятора на два місяці без жодних альтернатив. Наступного дня, 24 листопада, до СІЗО потрапив і Стерненко – його арештували на два місяці. Як альтернативу судді обрали йому заставу розміром у 600 тис грн. Ця цифра викликала неабияке здивування не лише в активістів, але і у представників влади. 27 листопада суд відправив під домашній арешт третього активіста – Ігоря Різуна. Усім трьом інкримінують ч.1 ст. 294 Кримінального кодексу (організація масових заворушень, активна участь у масових заворушеннях, що супроводжуються насильством, погромами, знищенням майна, опором представникам влади із застосуванням зброї або предметів, які використовуються як зброя – від 5 до 8 років тюрми). Хоча, як зауважують активісти, від початку поліція кваліфікувала провадження за ст.296 – хуліганство.

Застава у понад півмільйона

Щойно стало відомо про суму застави для Стерненка – у соцмережах почали збирати гроші для звільнення активіста, оскільки сума виявилася значною. Сам активіст заявив, що планує оскаржувати це рішення в апеляції. В цю історію включився і очільник Одеської області Максим Степанов. 25 листопада, наступного дня після арешту, він заявив, що готовий внести заставу за затриманого.

«Я вважаю, що сума застави категорично недопустима. Сергій Стерненко вийде на свободу в понеділок. Я особисто внесу за нього заставу. За справедливість потрібно боротися. Це не означає, що я згоден з усіма діями Стерненка. І я про це говорив йому і особисто, і публічно. Тут про інше. Про справедливість. Про Літній театр. Про Одесу, одеситів і людяність», – зауважив він.

Низка ж місцевих медіа почала згадувати Стерненку його гріхи: тут звинувачення у викраденні депутата Комінтернівського району Сергія Щербича, і «тиск на суддів» у справі про трагедію 2 травня. Окремі медійники шукали навіть його зв’язок із наркоторгівлею. Активісти ж у соцмережах обурювалися: мовляв, Владиславу Каськіву, якого підозрюють у розкраданні 2 млрд грн (в суді ж фігурувала сума в 7,5 млн грн) отримує заставу в 160 тис грн, потенційний винуватець пожежі в дитячому таборі «Вікторія» вийшов під заставу у 128 тис грн, а активісту присудили альтернативу у понад півмільйона гривень.

Навіть якщо відкинути емоційні порівняння, можна стверджувати, що й справді такий розмір застави викликає багато запитань. Відповідно до чинного Кримінального процесуального кодексу, ч.4 ст. 182 розмір застави слідчий суддя має визначати з врахуванням обставин правопорушення, майнового і сімейного стану підозрюваного, інших даних про нього та ризиків, які він може нести для слідства. До всього, ця частина ст. 182 КПК говорить, що «розмір застави має гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього зобов’язань». Однак сума застави не має бути завідомо непомірною.

Відповідно до ст.12 КПК, інкримінований Стерненку злочин можна класифікувати як тяжкий (покарання не більше 10 років позбавлення волі). Згідно із ч.5 ст. 182 КПК, у такому разі суд має визначити заставу розміром від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Цей мінімум складає приблизно 1,7 тис грн. Якщо помножити його на максимально можливий розмір застави – вийде 136 тис грн. Навіть якби активісту інкримінували особливо тяжкий злочин (припустимо, в результаті сутичок хтось загинув – строк покарання зростає до 15 років позбавлення волі), то в такому випадку максимум застави складав би 300 мінімумів. Тобто 510 тис грн. Однак і ця цифра менша висунутих 608 тис. грн. Так, КПК зазначається, що у «виключних випадках», якщо суд чи слідчий суддя зможуть встановити, що визначена законом сума не зможе гарантувати «хорошу поведінку» підозрюваного – розмір застави може перевищувати навіть 300 мінімумів. Однак навряд він має стати непомірним для затриманого. Що й відбулося, судячи з реакції Стерненка та його колег.

Чиатйте також: Сутички в Одесі. Суд обрав запобіжний захід для ще одного учасника акцій протесту

Попри все, 27 листопада активіст таки вийшов із СІЗО – повний розмір застави вніс очільник ОДА Степанов. За цей час Стерненку зібрали 115 тис грн та 950 доларів. Нині, як запевняє активіст, вирішується питання щодо їх подальшої долі. Після резонансних подій у конфлікт щодо Міського саду Одеси вирішила втрутитися прокуратура області, яка звернулася до Окружного адмінсуду Києва щодо законності дозволів на будівельні роботи (про що раніше заявляв Луценко). До всього, законність рішень міськради вирішив оцінити й голова ОДА, ініціювавши відповідні перевірки. Попереду ж в активістів апеляційні скарги на судові рішення (на момент підготовки матеріалу їх дати не були відомі) і боротьба із забудовниками.