Чи прaгнуть в рeгіoнax зaлучaти міжнaрoдну дoпoмoгу тa інвeстиції самостійно?

Цьогорічний вже XVII Міжнародний економічний форум у Львові відбувся без гостей найвищого рангу (минулого року його відвідав і президент Порошенко), але урочисто презентував не менш вагомі, а ніж минулорічні, проекти для розвитку регіону. Хоча, як і в попередні рази не зменшувалися, ані проблеми, про які говорили спікери, як от корупція чи повільне реформування, ані увага до них.

Цього року в межах форуму відкрили сонячну електростанцію у Яворівському районі на Львівщині. За даними організаторів Форуму, розмір вкладених у неї інвестицій сягає майже 150 млн доларів. В Старосамбірському районі відкрили вітроелектростанцію “Карпатський вітер” вартістю 36 млн євро. Кредитний договір на відкриття цієї вітроелетростанції було підписано під час минулого Економічного форуму у Львові. Частково проект профінансував Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який також фінансує будівництва нового дорожнього покриття в регіоні та Північна екологічна фінансова корпорація (НЕФКО).

Згідно із рейтингом “Індекс інвестиційної привабливості регіонів”, який КМІС підготував у 2014 році, Львівська область була лідером інвестиційної привабливості серед українських регіонів. Якщо подивитися на динаміку цих надходжень, то після 2014 року, як і в цілому по Україні, вони впали. Однак вже у 2017-му об’єми майже дорівнюють попередньому року і зважаючи на активізацію інтересу інвесторів довкола регіону, можна сподіватися на зростання наступного року.

На XVII Економічному Форумі вкотре, окрім вагомих внутрішніх проблем, говорили і про міжнародні інвестиції і про міжнародну технічну допомогу, яка в останні три роки знову досить активно заходить в Україну, та “децентралізацію” її надходження, а саме можливості територіальних громад до залучення інвестицій.

Читайте також: Фабрика чи новобуд?

За словами модератора дискусії про роль Львівської області у формуванні векторів міжрегіонального співробітництва України, голови громадської організації “Європейський діалог”, Олекси Софія в аспекті перерозподілу міжнародної технічної допомоги від 2014-го року відбувся хоч і незначний, але відчутних прогрес. Так, якщо у 2014-му році 83% допомоги йшло через органи центральної влади, то у 2017-му доля недержавних структур, а зокрема нецентральних органів влади, зросла приблизно до 30%

Львівщина, за словами учасників дискусії, з точки зору залучення міжнародної  технічної допомоги має вищі на кілька пунктів показники, ніж інші області. Бонусом, який дозволяє Львівській області нарощувати потенціал є транскордонна співпраця. Так, інший учасник дискусії, голова спільного моніторингового комітету Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 Павел Словіковський зазначив, що серед чотирнадцяти прикордонних регіонів трьох країн найбільше з програми транскордонного співробітництва черпає фінансових переваг саме Львів та Львівська область. За словами Словіковського, перемоги львівських проектів у конкурсі на здобуття грантів за цією програмою вже принесли області 7 млн євро (два тижні тому було проголошено переможців першого конкурсу, який оголосили минулого року). Протягом попередньої програми  транскордонного співробітництва 2007-2014 років, Львів отримав 34 млн євро допомоги саме за цією програмою.

Читайте також: Зазирнути в майбутнє. Як характер інвестицій дає змогу зробити економічний прогноз

“Львівська область є важливим регіоном, оскільки вона знаходиться на кордоні із ЄС”,  відзначив керівник третього відділу програм допомоги “Енернетика, транспорт та навколишнє середовище” Представництва ЄС в Україні Йоганес Баур. Він також зазначив, що Львівщина багато в чому має більше досвіду співпраці із партнерами із ЄС. “Через транскордонну співпрацю та розташування Львівська область має кращий доступ до Польщі та інших країн. Але у регіону також більше досвіду у плані підготовки проектів та вирішення адміністративних питань. Це також стосується економічної співпраці”,  — відзначив він у коментарі Тижню. У своєму виступі на форумі Баур, як і інша спікерка цієї дискусії заступник міністра соціальної політики України Наталія Федорович, відзначили виклики, які стоятимуть перед територіальними громадами в Україні в контексті залучення міжнародної допомоги та інвестицій. Зокрема, ОТГ після реформи будуть відповідальними за власні дороги та формування тарифів за послуги. А це також ставить питання спроможності самостійно залучати міжнародні інвестиції та допомогу та ефективності використання міжнародної технічної допомоги.

Серед викликів для співпраці, про які говорить Баур, то це звісно ж корупція та невпевненість у верховенстві права. Як приклад останнього, він говорить про рейди на компанії. З таким стикаються не лише українські, але й іноземні підприємці, що тут працюють. Однак в ЄС велику надію покладають на зміни у зв’язку із децентралізацією, коли більше відповідальності матимуть місцеві адміністрації.

Читайте також: Велика різниця. Чому занепадають промислові міста

Приклад Львівської області показує, що нині українські регіони в цілому активізовують свою роботу із залучення інвестицій та користування міжнародною допомогою. Цифри Держстату, які показують, що хоч рівень інвестицій ще не повернувся до рівня докризового 2013-го, але все ж зростає, також свідчать про те, що в цілому країна виходить із кризи. Однак сповільнення реформ, про яке не перестають говорити європейські партнери та корупція, можуть знову відлякати і без того неспокійних іноземних інвесторів.