Клуб мільярдерів

Клуб мільярдeрів

Сoтні кіпріoтськиx юристів і буxгaлтeрів із західною освітою заробляють на життя, обслуговуючи діяльність російських та українських офшорних компаній. Такі відносини процвітають, відколи острів став базою для капіталістів-першопрохідців із колишнього СРСР у 1990-ті роки. Цьому сприяла угода про уникнення подвійного оподаткування, укладена ще за часів Радянського Союзу*. Сприятливим виявилося й поблажливе ставлення до оборудок, у яких фігурують напхані готівкою валізи.

У столиці Кіпру Нікосії та його найбільшому портовому поселенні Лімасол нині живе близько 50–60 тис. громадян колишнього Радянського Союзу. Колись занедбану набережну Лімасола зараз прикрашають ошатні житлові висотки, торгові центри й залита сонцем гавань для супер’яхт, що належать мільярдерам. Найбагатші російські та українські родини живуть між Кіпром, Лондоном і Парижем.

Хоча кіпірські греки й люблять росіян, тому що ті теж належать до православної церкви східного обряду, але заснована у вересні двома громадянами Кіпру російського походження партія викликає подив навіть у них. Тепер понад 25 тис. колишніх радянських громадян матимуть право голосувати на президентських виборах у лютому наступного року. Обидва ініціатори (і головні спонсори) партії Ego o Politis («Я громадянин») — ресторатор та інвестор (який, що навіть незвично, не володіє ні грецькою, ні англійською) і співзасновник компанії, що випускає військові ігри для інтернету, — заперечують припущення про те, що партія просуватиме російські інтереси. Пріоритетами для «Я громадянина» будуть боротьба з хабарництвом і скорочення роздутого бюрократичного апарату острова, як заявив Йорґос Кунтуріс, диригент, що навчався в Санкт-Петербурзі й зараз є заступником голови партії. «Корупція вийшла з-під контро­лю, а освіта й культура тут на дуже низькому рівні, — додає він. — Наші потенційні виборці — кіпріоти, які, хоч би де вони жили, незадоволені старими політиками».

Дехто з острів’ян побоюється, що, незважаючи на задекларовану платформу, поява EoP віщує нарощування російського втручання в суспільне життя Кіпру. Уряд острова досі виплачує велетенський кредит €2,5 млрд ($3,5 млрд), який у 2011 році йому виділила Росія. Один кіпірський експерт-правник нарікає на проблему рейдерства, коли російські офшорні компанії незаконно змінюють власників після того, як місцевий юрист подасть сфальшовані документи до місцевого департаменту реєстрації підприємств. За його словами, така практика «не є незвичною». Утім, кіпріотська влада поки що не зверталася до суду щодо жодного випадку рейдерства. 

————-

*Для України вона втратила чинність, коли у 2013-му була ратифікована Конвенція між урядом України та урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved

Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com