Кaтaлoнія: Вибoри бeз пeрeмoжців?

У жoвтні прeм’єр-міністр Іспaнії Маріано Рахой розпустив уряд Каталонії після голосування її парламентом за декларацію про незалежність. Мадрид тоді запровадив пряме правління відповідно до статті 155 Конституції. Це результат неконституційного референдуму, який каталонський уряд провів 1 жовтня і де, за його даними, проголосувало 43% населення, попри “жорстокі дії поліції”.

Тому 21 грудня у регіоні відбудуться дострокові вибори, де змагатимуться партії, що виступають за незалежність, та противники цієї ідеї. Політологи і журналісти поки оцінюють ці вибори та майбутній результат по-різному. “Незалежності прийшов кінець, так званий procés (рух за незалежність – Ред.) закінчився”, — каже в коментарі BBC професор політології з Університету Малаґи Мануель Аріас Мальдонадо. Тим часом професор політології із автономного університету Барселони Оріол Бартомеус вважає, що ці вибори стануть “Референдумом 4.0”.

У BBC пишуть, що когось може здивувати, що сепаратистські партії все ще беруть участь у виборах, адже колишні міністри та спікер парламенту під арештом. Екс-президент уряду Каталонії Карлос Пучдемон веде свою кампанію із Брюсселя, куди він втік після проголошення декларації про незалежність. Якщо він повернеться до Каталонії, йому загрожує арешт.

Читайте також: «За тих, хто сидить, та за тих, хто сяде» та інші настрої Каталонії

Нині найголовніше питання цих виборів полягає у тому, чи вдасться паріям, що виступають за незалежність, знову отримати більшість у каталонському парламенті. Під час виборів 2015 року більшість сепаратистських партій об’єдналися у політичний альянс Junts pel Sí («Разом за Так»). Туди ввійшла партія Демократична конвергенція Каталонії (ДКК) Пучдемона, Республіканська лівиця Каталонії, яку тепер очолює ув’язнений Оріол Жункерас, та дві менші партії (Каталонські демократи та Рух лівих сил). Завдяки цьому та з допомогою ще однієї партії “Кандидати народної єдності”, альянс зумів отримати більшість у парламенті та провести жовтневий референдум.

Як відзначає BBC, цього разу сепаратистські партії розділені між собою і йтимуть на вибори окремо: Республіканська лівиця, альянс “Разом за Каталонію” (до нього входять нова «Європейська демократична партія Каталонії» Карлоса Пучдемона разом із незалежними кандидатами) та “Кандидати народної єдності”. Згідно з опитуваннями, цим трьом партіям може забракнути лиш трішки до більшості у парламенті.

Опитування показують також зростання рейтингу двох каталонських партій, які виступають проти незалежності: «Сьюдаданос» та «Соціалістичної партії Каталонії». А от «Народна партія» прем’єр-міністра Маріано Рахоя значно втрачає позиції. Не в останню чергу, як відзначає BBC, через висловлювання Сорайї Саенс де Сантамарії, яка очолила регіон після того, як його керівництво потрапило під слідство. Вона є представницею партії Рахоя і заявляла, що НП може «продовжувати знищення руху за незалежність». Ці заяви спровокували нові звинувачення центрального уряду в тому, що він переслідує сепаратистів лише з політичною метою.

Американська The Washington Post відзначає, що прем’єр Рахой виборами намагається “перегорнути сторінку” бодай у цьому питанні, адже його партія перебуває зараз у розпалі корупційного скандалу.

The Washington Post також наголошує на тому, що результати опитувань показують тісний розкол між групами, що виступають за незалежність та проти неї, а отже вони є ще одним свідченням того, наскільки поляризованим регіон став через це питання. Видання припускає, що нинішні вибори будуть без переможців.

Читайте також: Каталонська криза: Вибори як компроміс

Прогнозувати результати голосування наразі складно. Але поки опитування дають прихильникам і противникам відділення від Іспанії практично порівну голосів. Таким чином ключова роль може виявитися у коаліції лівих сил «Подемос», яка десь посередині: виступає проти відділення Каталонії, але за конституційну реформу і за те, аби дозволити каталонцям провести референдум.

Британський The Economist пише, що всупереч очікуванню представників руху за незалежність, жоден європейський уряд не підтримав їх. “Політичні потрясіння завдали шкоди каталонській економіці. З 1 жовтня практично 3000 компаній перебралися в інше місце”, — відзначає видання. Більше половини компаній, що покинули Каталонію, перенесли свої штаб-квартири до столиці Іспанії. Як пише журнал, масова втеча трохи припинилася після того, як Мадрид оголосив пряме правління та покарав сепаратистів.

“Перенесення штаб-квартир не обов’язково означає, що Каталонію покидають також фабрики, а операційна діяльність бізнесу буде проводитися не тут. Однак на практиці перенесення штаб-квартир може вплинути на те, де співробітники, а особливо керівництво, проводять свій основний час”, — пише The Economist.

Також у регіоні впали показники роздрібної торгівлі. The Economist посилається на нещодавнє опитування бізнес-школою ESADE понад 100 каталонських менеджерів, яке показує, що 46% опитаних компаній припинили інвестувати в регіон, а 24% планують тимчасово припинити роботу.