Минулoгo тижня щoдeннa німeцькa гaзeтa Die Welt, як і інші німeцькі видaння, нaйбільшe писaлa прo кoaліційні пeрeгoвoри, aлe не лише про них.

Як і для решти німецьких видань, для газети Die Welt переговори щодо можливості формування нової німецької “великої” коаліції (за участі двох мейнстрімних партій ХДС та СДП) були топ-темою минулого тижня. У заголовному матеріалі недільного видання Welt am Sonntag під назвою “Куліси опущено, а всі питання відкриті” журналіст Даніель Штурм сумнівається, що голові Соціал-Демократичної партії Мартіну Шульцу вдасться переконати інших членів об’єднатися із християнськими демократами у нову велику коаліцію. Після останньої зустрічі представників партій, яка тривала більше доби без перерви, оголосили, що остаточне рішення про те, чи починати переговори із ХДС, соціал-демократи приймуть на партійному з’їзді 21 січня. До того часу треба почекати. Про що ж сперечалися представники двох партій? Один із керівних соціал-демократів у коментарі журналісту сказав, що під словосполученням “Kreuzberger Nacht” ( “Ніч на Кройцергу”, Кройцберг – район Берліна, де знаходиться штаб-квартира ХДС, а “Kreuzberger Nacht” – відома пивоварня) він завжди розумів щось інше, а не суперечку із християнськими демократами щодо формулювань.

Однак чому не достатньо було тієї суперечки і врешті-решт вистражданих на папері домовленостей?

Читайте також: Запит на нову Ostpolitik

Як пише Штурм, вимогу спеціального партійного конгресу поставила перед керівництвом партії гілка із землі Північний Рейн-Вестфалія. “Це все-ще найпотужніше об’єднання із понад 130 тис. членів є осердям спротиву третій великій коаліції протягом останніх дванадцятим років. Поміж членів СПД-ПРВ є багато фундаментальних критиків такого урядового альянсу”, — відзначає журналіст. Він також наголошує, що їхній спротив базується не на тому, що написано у документі, де узгоджуються позиції. Їхнє “ні” має дещо іншу причину: тільки не з “чорними” (колір, яким християнських демократів визначають їхні суперники); тільки не з Анґелою Меркель. Масла у вогонь підлив ще й нещодавній заклик парламентаря із ХДС Александра Добріндта про «консервативну революцію». Під час зустрічі парламентської групи СДП у Дюссельдорфі (земля Північний Рейн-Вестфалія) слово мали більше десяти членів партії, однак жоден із них не підтримав коаліцію із ХДС. Рішуче проти такої коаліції також виступають і представники партії у землі Гессен та Баварії, де на них чекають вибори цієї осені. Керівний кандидат від СДП у Гессені Торстен Шеффер-Гюмбель був єдиним серед 13 членів переговорної команди, хто утримався під час голосування щодо коаліції. Раніше свій скепсис щодо великої коаліції висловлювали і представники партії у землях Мекленбург-Передня Померанія та Рейнланд-Пфальц. Однак як члени переговорної команди, вони проголосували «за» коаліцію.

Журналіст видання передбачає, що в керівництва СДП попереду складний тиждень, однак і відзначає, що Шульц все ще має значну підтримку серед однопартійців. Одним із мінусів для прихильників великої коаліції в СДП є те, що нинішня коаліційна угода, яку більше доби обговорювали представники двох партій, не містить того «рятівного світла», яким був пункт про мінімальну зарплату в угоді 2013-го.

Як прокоментував Die Welt, один із чільних членів СДП, поки можна сказати, що третина партії підтримує велику коаліцію, третина виступає проти, а третина поки не визначилася. І цю третину, за його словами, ще треба буде переконати посеред переговорів.

Міхаель Брехт у своєму матеріалі для недільної Welt am Sonntag прогнозує п’ять основних трендів щодо розвитку індустрії електронних автомобілів у 2018-му. По-перше, передбачає журналіст, цього року на нас чекає прорив електромобільності серед підприємців. Одна із причин, це заборона в‘їзду у деякі великі німецькі міста (Штуттгарт, Мюнхен, Дюссельдорф) дизельних автомобілів. Це сприяло розвитку парку електромобілів серед підприємців вже цього року. Як приклад таких інноваційних компаній автор називає Deutsche Post, де у щоденному вжитку вже понад 5000 електромобілів (хоча, як писало видання раніше, нові електромобілі часто виходять з ладу і робітники бояться з ними через це працювати).

Читайте також: Німецька урядова криза працює на Францію?

Другим важливим трендом цього року має бути ride-sharing, або спільні поїздки. У звичайних автомобілях це, зокрема, сприятиме зменшенню шкідливих викидів. Крім того, цьому тренду має сприяти розвиток спеціального програмного забезпечення, що має розробляти найзручніші маршрути для всіх учасників поїздки.

По-третє, має спроститися процес підзарядки. Деякі виробники працюють над безпровідними системами підзарядки. Автомобільні гіганти, як Daimler та BMW також працюють у тому напрямку. По-четверте, мобільність стає «розумнішою». Вже зараз доступними є можливість відслідковування руху транспорту чи наявність пробок. У 2018-му все має стати ще більш налагодженим, з тим щоб можна було відслідковувати доставку їжі чи інших товарів. Останній тренд, який визначає Брехт, це тиск з боку китайських виробників. Спершу їхні вироби, як і в інших галузях, будуть не надто високої якості, але значно дешевші за конкурентів. Та з часом китайські електромобілі зможуть скласти конкуренцію навіть таким традиційним гігантам як BMW, Daimler, VW

У понеділковому виданні Die Welt також відзначає, що кількість пізніх переселенців до Німеччини із країн колишнього Радянського Союзу зросла протягом останніх п’яти років. Інтеграція в основному проходить добре, хоча для багатьох пов’язана із соціальним “спуском”.

Рекордна кількість пізніх переселенців до Німеччини перебралася у 1990-му. Тоді за рік переїхало близько 400 тис. осіб. Після того кількість переселенців зійшла до рекордно низьких цифр у 2012-му, коли у країну прибуло всього 1800 осіб. З того часу ця цифра значно зросла. Одна із причин – це те, що зникла заборона для переселення членів родин. За даними історика Альфреда Айсфельда, який займається темою переселенців, наприклад, у Казахстані залишається все ще 160 тис німців, а оскільки оточення там є великою мірою націоналістичне, то для неказахів там не зовсім легко асимілюватися.

Більшість пізніх переселенців, що протягом останніх п’яти років прибули до Німеччини із Казахстану, Росії та України.

Читайте також: Перехідна потужність

Найбільшою статтею на передовиці Die Welt у п’ятницю, був матеріал про занепад одного із найпоширеніших видів спорту серед німців – гри в кеглі.

За словами маркетингового директора німецької Спілки гравців у кеглі та боулінг (DKB), якого цитує автор статті, один із традиційних німецьких видів спорту зараз переживає період різкого падіння кількості членів спілки та гравців. Сама спілка має довгу історію і була заснована ще у 1885 році, за 15 років до того, як започаткували футбольну асоціацію. Після об’єднання понад 200 тис німців були членами різних клубів та об’єднань гравців у кеглі, а кожен десятий проводив вільний час у кегельбані. “Кеглі були частиною повоєнної німецької культури, як і об’єднання стрільців та Schrebergaerten (невеличкі садові ділянки на околиці міста, які доглядали жителі багатоквартирних будинків – Ред.)”, — пише автор статті Сімон Пауш. На сьогодні кількість членів клубів та асоціацій боулерів зменшилася до 80 тис.  

Хоча членство в організаціях – це проблема, з якою нині мають боротися усі види спорту. “Однак для гравців у кеглі вона відчувається особливо гостро: клуби зменшуються, кегельбани закриваються, непорозуміння у спілці робить решту. Сьогодні лише 10% організованих боулерів є молодшими за 18 років, а середній вік вже перевалив за 50 і є тенденція до зростання. Цифри не брешуть: гра в кеглі – найбільш німецький серед усіх видів спорту — помирає”, — вважає Пауш. Разом із цим занепадає і ціла індустрія. До цього більшість значних виробників доріжок для боулінгу були німецькими. Тепер же у них спади у виробництві, хоча ринок цих товарів зростає, наприклад, у Східній Європі і на Балканах, куди вони спрямовують свої товари на експорт.

Як відзначає автор матеріалу, у DKB вдаються до різних ініціатив, аби залучити молодь до цього виду спорту, однак із очевидних причин цей вид спорту не може так просто здолати свою вікову проблему. Зокрема, один із бар’єрів полягає у тому, що діти можуть почати займатися грою в кеглі лише починаючи з 9-ти років з причин безпеки. Грати в кеглі не вийде так само легко як у футбол на подвір’ї чи волейбол на пляжі. Однак президент DKB Уве Олденбург вважає, що все-таки вони можуть бодай уповільнити згадану вище вікову тенденцію.