Черговий «третій Майдан»
Чeргoвий «трeтій Мaйдaн»
Фoтo: Стaс Кoзлюк
Тeмoю нoмeр oдин стaлa акція протесту з вимогою політичних реформ, яку політики-антикорупціонери й екс-очільник Одеської обладміністрації Міхеїл Саакашвілі анонсували місяць тому. Тож 17 жовтня під стінами ВР було пожвавлення: підходи до будівлі на Грушевського, 5 перекрили залізними парканами й металошукачами, під самим парламентом чергувало кілька сотень поліцейських і нацгвардійців, на площі Конституції збиралися протестувальники. До посилених заходів безпеки вдалися не просто так. Перша причина — трагічний досвід, коли 31 серпня 2015-го під ВРУ вибухнула граната. Тоді, нагадаємо, загинуло четверо бійців Національної гвардії.
Тож усіх охочих прийти на великий політичний мітинг перевіряли правоохоронці.
Друга причина — активні протести під час ухвалення законів про спеціальний статус і реінтеграцію Донбасу. Як відомо, два тижні тому проти цих законопроектів активно виступали представники правих: тоді під Раду прийшло кілька сотень представників «Національного корпусу», ВО «Свобода» та активістів із шевронами «Донбасу». Після продовження спеціального статусу тимчасово окупованих територій лідери «Нацкорпусу» натякали: якщо влада не почула їх у мирний спосіб, вони діятимуть інакше. Пробою пера (у теорії) для них мала стати Покрова, на святкування якої в Києві зібралося приблизно 10 тис. людей. Однак до жодних радикальних дій вони не вдавалися. А представники Нацполіції не під диктофон пояснювали, мовляв, змогли домовитися. І третя причина — Міхеїл Саакашвілі. Останній гучно проривався в Україну через кордон у вересні. Власне, тоді ж він і оголосив про свою участь у майбутньому політреформаторському мітингу, заради підготовки до якого влаштував великий тур регіонами України, аби мобілізувати людей для походу на Київ.
Чиатйте також :День протесту. Як під Радою за політичні зміни стояли
У протестувальників було три вимоги: скасувати депутатську недоторканність, ухвалити закон про антикорупційний суд та внести зміни до виборчого законодавства (зокрема, скасувати мажоритарку й запровадити відкриті списки партій). Відповідні закони, до речі, депутати передавали Верховній Раді. Лідери протестувальників очікувано наголошували на проектах законів власного авторства. Проект № 6773 про скасування недоторканності Рада отримала в липні цього року, проект № 6011 про антикорупційні суди в парламенті з’явився у лютому 2017-го, а проект № 1068-2 щодо змін у виборчому законодавстві лежить там від грудня 2014-го. Окрім того, є й президентські законодавчі ініціативи. Зокрема, щодо недоторканності та антикорупційного суду. Проект документа про депутатський імунітет глава держави вніс до Ради в день протесту. Він передбачає скасування недоторканності від 2020 року. Як пояснюють у депутатських колах, така дата не випадкова, адже якщо недоторканність скасують для нинішнього складу парламенту, то голосів за будь-які законопроекти більше не буде. А от із документами про суди виникли певні проблеми: і законопроект гаранта, і законопроект депутатів розкритикувала Венеціанська комісія. І обидва рекомендувала відкликати. Єдине — пропозиції нардепів були визнані кращими, тож на їхній базі можна спробувати виписати новий закон, який згодом має шанси опинитися у Верховній Раді.
О 10:00 розпочався мітинг. Складалося непереборне враження, що на нього мобілізували, як у класика, і мертвих, і живих, і ненароджених. Від кількості партійної символіки мерехтіло в очах. У певний момент навіть здавалося, що прапорів на вудках значно більше, ніж самих людей. За різними оцінками, у піковий момент на протесті було 4–5 тис. осіб. Із лідерів окрім уже заявленого Саакашвілі зі сцени виголошували промови й відверті політичні аутсайдери, які так чи інакше планують повернутися у велику політику. Скажімо, колишній представник «Нашої України» Микола Катеринчук, який уже дві каденції поза парламентом. Він привів людей із символікою Європейської партії, що активно засвітилася наприкінці 2013-го під час старту Євромайдану. Були тут і представники «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка, у якого також є нереалізовані політичні амбіції, зокрема й щодо президентства. Виходив до протестувальників колишній голова СБУ Валентин Наливайченко, що не так давно оголосив про створення власного політичного проекту — партії «Справедливість» — і теж має плани на майбутні вибори. Не оминули мітинг і «Батьківщина» та «Самопоміч», які активно використовували свою партійну символіку під час протесту. «Свобода» брала участь, але її представників було не так вже й багато. Сюрреалізму в протест додавали прапори «Радикальних правих сил» — одіозного і, подейкують, пов’язаного з Росією руху, який 2016-го намагався закликати «третій Майдан» у центрі Києва.
Читайте також: Краще пізно, ніж ніколи. На кого робити ставку Порошенкові
Крім політиків прийшли мітингувати чорнобильці й люди з прапорами вкладників банку «Михайлівський». Доповнювали дійство стяги одіозного Геннадія Балашова й банери із зображенням Олексія Дурнєва, який чи то жартома, чи ні агітував проти медреформи. Силове крило протестувальникам забезпечив Семен Семенченко зі своїм «батальйоном Донбас», який узимку цього року також закликав «третій Майдан» під приводом блокади торгівлі з «ДНР» і «ЛНР». «Національний корпус», своєю чергою, від участі в акції самоусунувся. Не під камери представники руху заявляли, що розчаровані Саакашвілі. Мовляв, вони забезпечили апаратуру, охорону, однак той спільно з іншими політсилами, попри активну агітаційну кампанію, спромігся привести трохи більше ніж 2 тис. людей. «За нього ми нічого не робитимемо», — прямо казали члени «Нацкорпусу» в особистому спілкуванні. Попіаритися намагалися й одіозні представники протестних рухів часів Революції гідності. Так, вночі нібито до резиденції Порошенка в Козині їздив Сергій Коба з власним Автомайданом. Від останнього свого часу відхрестився очолюваний Олексієм Гриценком рух Автомайдан.
Схоже, організатори акції до кінця не впевнені в тому, як саме слід діяти. Розглядалося щонайменше два сценарії. Перший — силовий прорив до парламенту на чолі із Саакашвілі.
Читайте також: Як Петру Порошенку програти вибори
Однак, здається, ані ресурсу, ані способів втілення плану в життя в організаторів не було. Другий, реалістичніший — наметовий табір і сяке-таке блокування парламенту до виконання вимог. Власне, обрали саме цей варіант. Наприкінці дня із сутичками на площу Конституції принесли кількадесят наметів. Зі сцени оголосили: перемога лише проміжна, а парламент треба дотискати. Втім, окрім уже озвучених вимог лунали заклики до імпічменту Порошенка й скидання «влади бариг». Протестувальники радо обговорювали черговий «третій Майдан». Скидається на те, що парламент готовий піти на поступки, хоча вже традиційно половинчасті. Тож можна очікувати, що в четвер по завершенні роботи з медреформою депутати візьмуться за недоторканність та виборчу систему. Загалом це скидається радше на більш-менш цивілізований діалог влади та вулиці, ніж на «народне повстання», до якого закликали Саакашвілі та інші «палкі революціонери» з-поміж організаторів акції.