Aтмoсфeрa тeрoру

Фoтo: УНІAН

A лишe чeрeз кількa днів, 30 жoвтня, під Києвoм була підступно вбита Аміна Окуєва, яка брала участь в АТО у складі чеченського добровольчого батальйону імені Джохара Дудаєва. Невідомі із засідки розстріляли авто, у якому Окуєва їхала разом із чоловіком Адамом Осмаєвим. При цьому Осмаєв дістав поранення в ногу, але лишився живим. 

Збіг чи ні, але Окуєва була помічницею нардепа Мосійчука. Після замаху на нього вона писала йому повідомлення зі словами підтримки й збиралася відвідати в лікарні, але так і не встигла цього зробити.

У замаху на Мосійчука та вбивстві Окуєвої відразу ж поспішили звинуватити російську сторону, а точніше лідера Чечні Рамзана Кадирова. Підстави для цього досить вагомі. Чоловік загиблої вважається особистим ворогом Кадирова, а Ігор Мосійчук колись погрожував чеченському лідерові й розстрілював з автомата перед відеокамерою його портрет. Крім того, на Осмаєва та Окуєву вже здійснювали замах улітку цього року. І тоді невдаху-кілера спіймали: Окуєва сама поранила його з власної зброї. Злочинцем виявився виходець із Чечні Артур Дєнісултанов-Курмакаєв. У російських ЗМІ про нього писали ще у 2009 році. Тоді повідомлялося, що Дєнісултанов-Курмакаєв — це кілер на прізвисько Дінго, який мав стосунок до вбивства у 2009-му Умара Ісраїлова, політичного опонента Рамзана Кадирова.

Утім, не факт, що ліквідувати Мосійчука, Осмаєва та Окуєву намагалися ті самі люди. У першому випадку здійснювали замах за допомогою вибухівки, у другому  стріляли з вогнепальної зброї. Крім того, якщо на Осмаєва справді полюють люди Кадирова, то Мосійчука раніше ніхто не переслідував. Сам він давно вже перестав чіпати кадировців і чеченську тему, зате встиг взяти участь у різних сумнівних справах всередині України.

Чиатйте також: Гучні замахи. Що відомо про інциденти з Махаурі, Мосійчуком та Окуєвою

За Ігорем Мосійчуком та Радикальною партією загалом уже не перший рік тягнеться жирний корупційний шлейф. У вересні 2015-го у Верховній Раді на всю країну було продемонстровано відео, на якому Ігор Мосійчук бере хабар. 

Після цього з нардепа зняли недоторканність і навіть на короткий час відправили його за ґрати, але в підсумку ця справа так і закінчилася нічим. Мосійчук вийшов на свободу й спокійно продовжив свою політичну діяльність.

Його декларація, яка була оприлюднена в 2016 році, показала, що Мосійчук досить багатий як для людини, яка все життя пропрацювала в газетах і ніколи не займалася бізнесом. Нардеп задекларував $183 тис., €145 тис. і 780 тис. грн готівкою, колекцію з 26 одиниць раритетної холодної зброї, серед яких були французькі шаблі й шпаги XVI–XVII століть, а також автомобілі Mercedes GL450 і Lexus LX570.

Звідки в Мосійчука взялося все це добро, пояснювати, напевно, не потрібно. Про брудні справи «радикалів» останнім часом у кулуарах ходять легенди. Тому, не знаючи всіх обставин тіньової діяльності нардепа, робити передчасні висновки про те, хто саме стояв за замахом, щонайменше нерозумно.

якщо на Осмаєва справді полюють люди Кадирова, то Мосійчука раніше ніхто не переслідував. Сам він давно вже перестав чіпати кадировців і чеченську тему, зате встиг взяти участь у різних сумнівних справах всередині України

Найбільшого розголосу останнім часом набула історія з протистоянням навколо так званого будинку Арбузова. Будівлю, яка раніше належала структурам колишнього голови НБУ часів Януковича, у 2014 році захопили добровольці з батальйону ОУН, яким командував комбат Микола Коханівський. Відтоді там живуть переселенці з ОРДіЛО, а також сім’ї бійців батальйону. Нові мешканці стали називати «будинок Арбузова» гуртожитком.

Однак через деякий час на нього став претендувати ще один добровольчий підрозділ під назвою «Одін», який очолює Руслан Качмала з позивним Рем. На якій підставі, невідомо. Однак протистояння Коханівського та Качмали згодом набуло досить жорсткої форми. Ігор Мосійчук у цьому конфлікті стояв на боці Коханівського.

Мешканці «будинку Арбузова» скаржилися, що Качмала погрожує їм підпалом. Крім того, за кілька днів до вибуху біля телеканалу «Еспресо» Качмала та Коханівський побилися на вулиці. Останній застосував травматичну зброю. Після цього Коханівського було затримано. Мосійчук прийшов до суду, влаштував там скандал, кричав і лаявся на правоохоронців.

Тієї самої ночі, коли стався вибух біля офісу «Еспресо», запалав і «будинок Арбузова». Повністю вигоріли верхній поверх і дах. Вранці його мешканці розповіли, що дивом залишилися живими. В один голос люди стверджували, що стався підпал, за яким стоїть Руслан Качмала. Дехто пов’язував із Качмалою й замах на Мосійчука. Цікаво, що сам Качмала та його підрозділ «Одін» мають зв’язки з Іллею Ківою, колишнім радником міністра Авакова. У травні 2017 року Ківа заявив про створення в столиці організації дружинників під назвою «Безпека життя». Передбачалося, що набиратимуть дружинників із ветеранів АТО й що вони патрулюватимуть вулиці Києва. Головою цієї громадської організації став Руслан Качмала.

Таким чином, конфлікт між двома лідерами добровольців Коханівським і Качмалою, по суті, був конфліктом між представниками РПЛ та оточенням Арсена Авакова. І громадськості відомі не всі деталі цього протистояння. Тож упевнено говорити про те, що замовники замаху на Мосійчука з Росії, було б необачно. До речі, люди з оточення Авакова відразу ж після вибуху біля «Еспресо» заявили, що основ­ною версією є саме російський слід. І ніхто словом не обмовився про конфлікт навколо «будинку Арбузова», ніби його взагалі не існує.

У справі Аміни Окуєвої версія російського сліду правдоподібніша. Однак списувати з рахунків інші версії, зважаючи на її зв’язки з Мосійчуком, також не варто. 

Читайте також: Світ про Україну: вбивство “путінського критика”, товстий гаманець президента та ультиматум Саакашвілі

Точніше, судити про те, хто стоїть за замахом на Мосійчука й чи пов’язана ця історія з убивством Окуєвої, можна буде тільки після того, як стане більше відомо про протистояння Мосійчука та Коханівського з людьми очільника МВС.

Безумовно, російський фактор в українських подіях заперечувати не можна. Між Києвом і Москвою, як і раніше, точиться хоч і неоголошена, але все ж таки війна, у якій і далі гинуть люди. Однак слід уникати спокуси пояснювати всі негативні події в Україні рукою Кремля. Таке пояснення справді є найпростішим і тому подобається багатьом, проте воно не допомагає отримати об’єктивну картину того, що відбувається. А також створює зручну ширму, за якою шахраям і бандитам стає дуже комфортно робити свої темні справи.