Die Welt: підозри Касперському, отруєний політичний клімат у Польщі та майбутнє правих популістів у ЄС
Прo щo минулoгo тижня писaлo німeцькe видaння Die Welt.
Welt am Sonntag пишe прo підoзри щодо програми Антивірус Касперського, самого російського підприємця та зміни у керівництві його компанії кілька років тому, які “говорять самі за себе”.
«Касперський та його компанія могли допомагати російським спецслужбам шпигувати за іншими державами, зокрема за США. Це підозра. Великі американські розвідувальні служби висловлювалися щодо цього публічно, потім також деякі впливові політики, врешті американський уряд заявив, що міністерства та урядові установи повинні видалити антивірус Касперського зі своїх комп‘ютерів», пише Die Welt. У ЄС також задумуються над тим, чи можна й далі довіряти Касперському. Однак, за даними Welt am Sonntag, нині він перебуває під тиском також і в Росії.
Сам Касперський в інтерв’ю виданню каже, що немає жодного доказу, що він чи його компанія сприяла комусь у шпигунстві.
Читайте також: Світові ЗМІ про «Кремлівський список»: «беззубий» документ, символічне повідомлення і реакція ринків
Як пише Die Welt, компанія Касперського в останні роки ловила хакерів, які займалися саботажем та шпигунством на користь Росії, однак славу їм все ж принесла інша справа. Його компанії вдалося розкрити кіберзброю американців та їхніх союзників з Ізраїлю: програми Stuxnet, Duqu та Flame. Їх використовували для того, щоб саботувати роботу ядерної програми Ірану.
Однак підозри до Касперського та його компанії не виникли на порожньому місці. Ізраїльські спецслужби проникли на сервери компанії Касперського і виявили інформацію про те, що російський кібершпигун шпигував за працівником АНБ. Журналіст Die Welt утім пише, що «велике питання полягає ще в тому, чи Касперський знав, що російські спецслужби використовують його програму, чи вони скористалися якимись хибами у ній.
Утім до підозр додаються ще також інші аспекти біографії Касперського. Наприклад, те, що у 80-х роках він навчався у школі КГБ. Потім на початку 90-х він перейшов на роботу у компанію, якою керував його колишній викладач у школі КГБ. Коли та фірма збанкрутувала, то заснував разом із дружиною свою компанію Kaspersky Lab.
Читайте також: Die Welt: політики, що відкривають двері Путіну в ЄС, полігамію серед біженців та майбутнє Меркель
На думку автора статті у Die Welt, попри усі звинувачення, Касперський не робить нічого іншого, аніж його американські конкуренти. “Касперський працює разом із Кремлем; його американські конкуренти з Білим Домом. Уряд Владіміра Путіна платить Касперському багато грошей за те, що він захищає його комп’ютерну мережу; Пентагон та ФБР платять мільйони McAfee, Symantec, Crowdstrike”, — пише видання. Однак, з іншого боку, відзначає Die Welt, ці факти – це лише напівправда. По-перше, представників служб безпеки інших країн насторожує той факт, що в Росії політика та економіка нероздільні, а тому велика компанія може мати успіх лише з дозволу президента. По-друге, є багато випадків, коли пов’язані із Кремлем хакери “нападали” на уряди інших країн, зокрема, й Німеччини. А по-третє, Росія серед трьох єдиних у світі країн, які слідкують за громадянами у мережі. І це підіймає кілька питань, на які слід зважати у випадку із Касперським. Найголовніше із них: наскільки незалежною може бути компанія з країни, де уряд використовує Інтернет як засіб для шпигунства за власними людьми?
“Політичний клімат у Польщі отруєно”, — каже в інтерв’ю Welt am Sonntag польський історик Ян Гросс. Законом про Інститут національної пам’яті, який німецьке видання називає “Законом про Голокост”, на думку історика, польська влада радикалізує своє суспільство.
Серед інших ознак того, що нинішній польський уряд має відношення до радикалізації польського суспільства, Ґросс відносить також те, що уряд повністю не дистанціюється від таких заходів, як наприклад минулорічний марш Варшавою ультраправих. Також контраверсійні в минулому фігури, як власник католицького медіа ресурсу «Радіо Марія» із розряду меншості перетворюються на політичну еліту.
Читайте також: The Daily Signal: Китай займає місце Росії та США в Україні
На думку історика новий закон багато що змінить у Польщі. «Гадаю, у майбутньому журналісти уважно думатимуть перед тим, як досліджувати чи писати історично дражливі тексти. Не лише ви (журналісти — Ред.) особисто, але й видавництва можуть бути притягнуті до відповідальності», — каже Ґросс. Що ж до тиску зовні на Польщу, то Ґросс відзначає, що він нинішньому уряду лише на користь. Оскільки, дозволяє вставати у «позу захисту» і доводити, що «Польща встає з колін», а навколо лише вороги.
Один із найбільш відомих дослідників популізму у світі, нідерландець Кас Мудде в інтерв’ю Die Welt розповідає про нинішнє підґрунтя для розвитку популістських сил в ЄС та його небезпечні тренди.
На відміну від більшості дослідників, Мудде не вважає міграційну кризу ключовим моментом для правих популістів, однак вона стала “поживним ґрунтом” для їхнього розвитку. “Багато із цих партій існували вже давно. Ми зараз спостерігаємо за третьою хвилею праворадикальних партій”, — каже Мудде.
На його думку, зростанню популізму також посприяло те, що традиційні ліві та консервативні партії почали не надто відрізнятися в питанні економічної чи соціальної політики та інтеграції до ЄС. Побачивши це, популісти заявили, що вони – інші.
Читайте також: Світ про реінтеграцію Донбасу: повноваження Порошенка, розбіжність поглядів та скарги росіян
Мудде вважає, що боротися з популізмом не варто, потрібно зміцнювати ліберальну демократію. “Сюди належить, на мою думку, право свободи висловлювання, зокрема для всіх, також і для виборців, що підтримують праворадикальних популістів. Їм треба дати сказати, що вони думають”, — вважає Мудде і додає, що варто дозволяти їм висловлюватися навіть, якщо їхня риторика є расистською. Це потрібно, аби не створювати для себе псевдодебатів.
Мудде також попереджає про небезпеку тенденції, коли консервативні партії починають співпрацювати із правими популістами, як це є в Австрії зараз. “Їм (консервативним партіям – Ред.) буде надзвичайно складно відділитися від популістів пізніше, якщо вони приймуть той самий дискурс”, — каже дослідник.