Ґaрі Бeйкeр: «Фундaмeнтaльні рeфoрми, які прoвoдяться в Укрaїні, зрoстaння дoвіри дo нeї зaлишaються визнaчaльними нeзaлeжнo від тoгo, яким будe глoбaльнe мaкрoeкoнoмічнe сeрeдoвищe»Зaрaз ми спoстeрігaємo висoкі ціни нa aктиви у світі, пoчинaючи від aмeрикaнськoгo індeксу aкцій S&P 500, німeцькoгo DAX, бритaнськoгo FTSE 100, які мaлo нe щoмісяця б’ють рeкoрди, зaкінчуючи дoрoгoю нeруxoмістю в бaгaтьox рoзвинутиx крaїнax. Чи бaчитe ви oзнaки пeрeгріву розвинутих ринків?

— Важко сказати, що в нинішніх умовах означає перегрів ринку. Зрозуміло, що будь-яке історичне зіставлення вказує на те, що акції зараз дорогі, незалежно від того, який коефіцієнт ви використовуєте для порівняння — EPS, Р/Е чи Р/В (прибуток на акцію, відношення капіталізації до прибутків, відношення капіталізації до балансової вартості капіталу. — Ред.) Це стосується різних класів активів на багатьох ринках.

Але питання в тому, що світ ще не бачив таких фінансових і макроекономічних умов, які маємо сьогодні. Ідеться про активність центробанків (ультрам’яка монетарна політика, кількісне пом’якшення. — Ред.), яку ми спостерігали протягом останніх 10 років. Вона справді безпрецедентна. І оскільки тривала так довго, то ми випустили з поля зору, що світ перебуває в умовах досить неймовірного фінансового та макропруденційного експерименту. Це, безсумнівно, змінює орієнтири, за якими можна оцінювати: дорогі активи чи дешеві.

Якщо ви закачуєте $1 трлн у систему й так звані безризикові ставки (вартість державних облігацій. — Ред.) у деяких випадках опускаються нижче нуля, то що можна говорити про оцінку ризиків? Це фундаментальний виклик для фінансових ринків.

Чиатйте також: Реформа медичної відповідальності

Якби мене зараз спитали поради, я наголошував би на всіх наявних ризиках і намагався б зрозуміти, про що свідчить нинішня ситуація на фінансових ринках. До того ж потрібно глянути, які альтернативи мають інвестори. Чи зберігання заощаджень у готівці, облігаціях або інвестування їх у сировинні товари є хорошою альтернативою? Мабуть, не зовсім. Отже, я розумію логіку, чому інвестори готові вкладати гроші за нинішніх цін.

Рік тому ви сказали б, що активи дорогі, шість місяців тому — те саме. Економічне зростання у світі пришвидшилося, прибутки корпорацій зросли. Кажуть, що проведення податкової реформи в США досить імовірне. У такому разі американські корпорації тільки виграють. Гаразд, економічне підґрунтя для фінансових ринків хороше, але чи виправдовує воно нинішній рівень цін акцій? Не думаю. То тільки сліпа віра, справді. Але це ринок. І ціна на активи така, якою він її робить у цей конкретний момент. Бо хтось інвестує в акції навіть за таких цін.

Водночас довгострокові інвестори однозначно мають проблеми з пошуком надійних інвестиційних можливостей. У гонитві за недооціненими активами вони приїжджають у такі країни, як Україна. Але з ними пов’язаний ризик, який досить складно оцінити.

Від початку року досить стрімко зростали ціни на ризикові активи, починаючи від валют країн, які розвиваються, закінчуючи акціями та облігаціями пограничних ринків. Чи можна вважати ризикові активи досі дешевими?

— Не беруся узагальнювати. Я не спеціаліст із пограничних ринків. Але, на мій погляд, у цьому разі ми бачимо доказ того, що у світі досі є значна кількість вільного грошового капіталу, який шукає цікаві інвестиційні ідеї. Ними може бути все — від зміни суверенного рейтингу країни до сплеску соціальної агресії, геополітичних змін чи виборів. Зрозуміло те, що геополітичні, макроекономічні ризики важать значно більше, ніж параметри окремих компаній чи інвесторів.

Тому країни, у яких, наприклад, політичний ризик знижується, раптово стають предметом масового інтересу серед інвесторів. І, можливо, притік грошей у таку країну буде не дуже великим, але якщо в ній, як ми чули на форумі, середньоденний обсяг торгів на фондовому ринку становить кількасот тисяч доларів, то потрібно не так уже й багато іноземних грошей, щоб спровокувати височенні темпи зростання цін активів і ринкових індексів.

Читайте також: ЗСУ у стані апгрейду

Отже, я думаю, що реальність така. Дуже багато капіталу у вичікувальній позиції. Водночас на пограничних ринках надто низька ліквідність, якщо вона там взагалі є. І коли на цьому тлі з’являються бодай найменші очікування геополітичних змін, — тільки очікування, а не реальні зміни, — виникає ситуація, на якій заробляють гроші або втрачають.

Постає питання: яка роль фінансів у тому? Це те, про що каже CFA Institute. Фінанси як галузь намагаються звести докупи хорошу інвестиційну ідею з наявним джерелом капіталу. У підсумку має з’явитися проект, що принесе користь суспільству, у якому працюватиме. Це своєрідна формула, яку ми постійно просуваємо. Яка суть капіталу, фінансів? Вони повинні служити чомусь, а не собі. Ми занадто часто випускаємо це з поля зору.

На хвилі оптимізму на глобальних фінансових ринках Україні вдалося вперше за чотири роки розмістити державні єврооблігації, залучивши $ 3 млрд. Як довго залишатиметься відчиненим вікно можливостей для позик на міжнародних ринках капіталу? Чи це залежить від обставин?

— Обставини завжди важливі. Мабуть, така природа бізнесу. Той факт, що Україні вдалося залучити $ 3 млрд, — дуже хороша новина попри будь-які застереження. Бо йдеться про відновлення присутності країни на міжнародних боргових ринках. Чи збережеться це надовго? Великою мірою залежить від самої України. Враховуючи дуже амбітний перелік законодавчих змін, який зараз на порядку денному в країні, голосування за реформи є важливим фактором збереження інвестиційної привабливості українських активів. Якщо іноземні інвестори стануть свідками перетворень чи то пенсійної, чи то реформи державних підприємств, чи корпоративного управління, якщо ви почнете демонструвати постійне намагання запроваджувати зміни, тоді немає причини, щоб цей доступ до глобальних ринків капіталу не поглиблювався.

З огляду на це все в руках України. І навіть якщо в США й далі підвищуватимуть облікову ставку (днями ми бачили, що Банк Англії зробив такий крок уперше за 10 років), це не змінить фундаментальні перспективи країни. Адже світова економіка досі функціонує в умовах неймовірно низьких відсоткових ставок. І зміни, які можуть відбуватися в Україні, такі важливі, що вони за будь-яких умов переважать підвищення облікової ставки в США на чверть відсоткового пункту.

Європейський центробанк (ЄЦБ) оголосив про часткове згортання програми кількісного пом’якшення, Банк Англії підвищив облікову ставку на чверть відсоткового пункту, серед аналітиків є консенсус, що Федеральна резервна система (ФРС) підвищить ставку в грудні. Чи може посуворішання монетарної політики у світі зашкодити ризиковим активам, зокрема українським?

— Так, може. Але тільки тим, ціни яких не відповідають фундаментальним економічним показникам. Адже ризикові активи можуть не мати в собі нічого, крім ризику, а можуть бути просто дешевшими альтернативами надійним інвестиціям.

Чиатйте також: Правоохоронна реформа: старі-нові обличчя

На мою думку, ми пройшли найнижчу точку циклу кількісного пом’якшення у світі. І попри названі вами кроки, до яких вдаються ФРС, ЄЦБ, Банк Англії, досі є величезна кількість ліквідності, доступної для інвестування. Тож потенційний попит на ризикові активи зберігається високим. Підвищення облікових ставок може негативно вплинути на ті з них, вартість яких не має належного економічного підґрунтя. І це небезпечно для активів, висока ціна яких ґрунтується на обіцянках. Що стосується України, то фундаментальні реформи, які тут проводяться, зростання рівня довіри до неї залишаються визначальними незалежно від того, яким буде глобальне макроекономічне середовище.

Якщо у світі багато ліквідності, то вона може масово перетікати з одних ринків на інші. І за останні роки ми кілька разів бачили, як капітал тікає з ринків, які розвиваються, у доларові активи, що призводить до знецінення валют і активів у відповідних країнах. Чи можуть через це виникнути такі проблеми, як під час Азійської кризи наприкінці 1990-х?

— Теоретично можуть. Під час тієї кризи я працював в Азії. Тоді найбільше постраждали країни, які повністю залежали від потоків іноземного капіталу. Вони мали великий дефіцит рахунку поточних операцій платіжного балансу, який намагалися профінансувати, приваблюючи іноземних інвесторів.

Мушу сказати, що через 20 років після Азійської фінансової кризи глобальна економіка засвоїла чимало її уроків. Багато країн змінили свою економічну політику. І навіть МВФ поміняв спосіб, у який він структурує свої кредитні програми. Ключовий висновок — країна не повинна цілком залежати від потоків іноземного капіталу, щоб не зазнати втрат, коли гроші виводитимуться. Бо коли наступить криза або певні проблеми в економіці, капітал, поза всяким сумнівом, почне покидати країну. Не можна очікувати, що іноземні інвестори просто скажуть, мовляв, залишуся тут і прийму ситуацію як є. Вони шукатимуть способів вивести гроші.

Тому потрібно диверсифікувати джерела фінансування. Країна мусить бути здатна мобілізувати внутрішні заощадження і водночас могти привабити міжнародних інвесторів та іноземний капітал. Це те саме, що й у будь-якому портфельному підході: потрібно мати певний рівень диверсифікації, бо ніколи не можна передбачити, що й коли піде не так.

Україна й далі співпрацює з МВФ, тепер з’явилася можливість залучати певне фінансування за кордоном. Але не слід забувати про масштабний латентний потенціал, який мають внутрішні заощадження. Їх треба також залучати для задоволення фінансових потреб країни. Це Святий Грааль, якщо хочете, до якого міг би прямувати український ринок капіталу.

В Україні серед інвесторів стрімку популярність набирають біткоїн та інші криптовалюти. Як ви дивитеся на феномен криптовалют, і які ризики вони несуть?

— Я ніколи не інвестував ні в біткоїн, ні в щось на зразок. Думаю, сьогодні це великою мірою спекулятивні явища. Але потрібно наголосити, що між продуктом, скажімо, біткоїном, і технологією, яка за ним стоїть, величезна різниця. Технологія дуже реальна та матиме великий вплив на багато видів діяльності. Я переконаний у такому сценарії, тому намагаюся зрозуміти її суть, що й іншим раджу.

Чиатйте також: Консервативне лікування

Обговорюючи технологію, на якій базується біткоїн, деякі люди кажуть, що занадто пізно розбиратися в ній, бо її вже активно використовують. Ні, не пізно. Ми маємо достатньо часу, щоб зрозуміти, у чому її феномен.

Я не збираюся інвестувати в біткоїн. Можливо, це абсолютна помилка та його ціна зросте втричі, учетверо чи підніметься в 10–15 разів від нинішніх рівнів. Але я готовий обійтися без цього. Я порадив би людям, які хочуть певну кількість капіталу вкласти в ризикові активи, інвестувати в криптовалюти тільки крихітну його часточку. Вона дасть змогу зрозуміти, що це таке, або принаймні поцікавитися тим, як це працює.

Кількість сертифікованих фінансових аналітиків (CFA) у країні може служити оцінкою кількості висококваліфікованих кадрів у ній. А саме наявність чи дефіцит кадрів є одною з ключових причин успіху чи неуспіху тої чи тої реформи в Україні. Чи зростає кількість CFA в Україні останніми роками?

— Так, зростає. Але основний виклик — зберегти їх у країні. Бо коли людина має CFA чи схожі кваліфікаційні рівні, вона схильна змінювати країни, у яких працює. Мовляв, якщо перспективи в цій країні, скажімо, на наступні два роки не надто сприятливі, або вона не має впевненості, що зможе реалізувати себе тут, то пробує здобути певний професійний досвід деінде. Цей виклик актуальний для багатьох країн, не тільки для України. Така реальність.

Але візьмімо уряд чи організацію на кшталт центрального банку, у якому працює багато CFA і який підтримує те, що робить CFA Institute. На мою думку, вони дотримуються позиції, що навіть якщо не зможуть утримувати сертифікованих фінансових аналітиків багато років, усе одно стимулюватимуть працівників отримувати CFA-сертифікат, щоб підвищувати якість людського капіталу, фінансові грамотність і знання в системі. Урешті-решт це принесе користь для країни. Тобто вони дивляться на згадане питання цілісно. І це добре: так повинні діяти центральні органи влади. Хоч вони пожинатимуть лише частину вигоди від цього, але суспільство в широкому розумінні залишиться у виграші.

CFA Institute підтримує таку позицію. Ми пропонуємо стипендії регуляторам, медіа, намагаючись збільшити чисельність CFA. Дуже віримо в цей кваліфікаційний рівень, удосконалюємо його, постійно наближаючи до наявних потреб і задумуючись над тим, яким він повинен бути, скажімо, через п’ять років. Вимоги CFA суворі й такими збережуться. Ми повинні пропагувати здобуття цього кваліфікаційного рівня як спосіб підвищити якість людського капіталу в будь-якій країні. Це те, чим ми займаємося. Зараз CFA Institute присутній у 80 країнах по всьому світу.

На цей момент є величезний попит на кваліфікаційний рівень CFA. Передусім він з’являється в Азії, що ми спостерігаємо протягом останніх п’яти років. А от у країнах Центральної та Східної Європи він різко зріс останнім часом. Це стосується і України, і Росії, і Польщі.

Отже, я сповнений надії. Ми співпрацюємо з університетами, намагаючись запровадити викладання окремих курсів із навчального плану CFA Institute на магістерських програмах із фінансів і бухгалтерського обліку. Це все допомагає піднімати рівень фінансової грамотності та професійної етики. Особливо останньої. Хоч би який рівень CFA-іспиту ви складали, 20% питань стосуватимуться професійної етики. Дехто має великі труднощі з цим, для них питання з етики — справжній виклик. Але CFA знаменитий саме завдяки тому. І це не зміниться ніколи.

Оскільки CFA Institute — неприбуткова організація, то ми не намагаємося заробити гроші на нинішній ситуації, а справді прагнемо підняти стандарти якості, роблячи іспити дуже важкими. Водночас розвиваємо фінансову спільноту в кожному суспільстві. Це не менш важливо. CFA-сертифікат — лише початкова точка, з якої фінансист стає задіяним у спільноті. Ми повинні донести це до людей, бо від такого підходу виграють усі країни, у яких ми працюємо.

———————————————

Ґарі Бейкер — директор CFA Institute у країнах Європи, Середнього Сходу та Африки. Народився у Великій Британії. 1983 року отримав ступінь магістра з географії в Кембриджі. Працював на аналітичних і керівних посадах у Barclays, Merrill Lynch, Bank of America, Jefferies. У вересні 2016-го приєднався до CFA Institute, ставши директором по регіону ЕМЕА (Європа, Середній Схід, Африка).

Рекомендую ознакомится http://medicinskaya-spravka.org/analiz-krovi-242u.html