Істoричний прoцeс. Суд візьмeться зa рoзгляд дeржзрaди Янукoвичa

Тoчкoю відліку для, бeз сумніву, істoричнoгo судoвoгo прoцeсу, можна вважати 28 листопада 2016 року. Нагадаємо, тоді, Віктор Янукович, як виняток, в ролі свідка давав свідчення у справі про вбивства «Беркутом» протестувальників під час подій кінця лютого 2014-го. Все відбувалося у режимі відеоконференції в Святошинському районному суді Києва.

 

Однак, під час перерви в процесі генеральний прокурор Юрій Луценко висунув обвинувачення Януковичу у державній зраді й поплічництві Росії в агресії проти України. Приблизно за два місяці, 27 січня 2017-го, Генпрокуратура вручила захисникам обвинуваченого офіційну підозру. Цей же документ надіслали на всі відомі адреси, за якими нібито міг перебувати Янукович. Ще за два місяці, 28 березня, Апеляційний суд визначив підсудність справи і передав її до Оболонського районного суду. Підготовчі засідання стартували 4-го травня. Відбулася низка засідань, на яких сторони намагалися обґрунтувати свої позиції. Захист екс-президента доводив, що слухати справу не можна, прокуратура ж наполягала на повній законності усіх своїх дій.

Читайте також: Як працює п'ята колона

 

Врешті, попри спроби затягування процесу адвокатами президента -утікача, історичний судовий процес можна вважати розпочатим. 16 червня Оболонський районний суд визначився із кількома питаннями, що стосувалися обвинувачення екс-гаранта Конституції у державній зраді. Впродовж чотирьох судових засідань колегія суддів на чолі з Владиславом Дев’ятком намагалася з’ясувати три речі. 

Перша: чи переводити суд у наступну стадію, прийнявши обвинувальний акт прокурорів. Адже захист Януковича на підготовчій стадії процесу неодноразово скаржився на низку порушень, зокрема і права на захист. Вони переконували: їхній підзахисний хоче дати свідчення у справі, однак, оскільки не може приїхати в Україну, готовий запросити до себе на бесіду представників ГПУ. Прокуратура ж була категоричною: говорити з підозрюваним вони готові лише на території України. Жодних «альтернативних» варіантів, пропонованих Януковичем, бути не може. Згодом адвокати підозрюваного заявили, що в українському законодавстві щодо заочного розслідування існують нюанси, які дозволяють говорити про процесуальні порушення. Як от, наприклад, строки на ознайомлення з матеріалами справи, які входили до часу, впродовж якого таке розслідування триває. Щоправда, згодом Верховна Рада внесла зміни до КПК, усунувши частину суперечностей.

 

Друге питання, яке з’ясовував Оболонський райсуд – це заочний судовий розгляд справи. Адже надій на появу Віктора Федоровича у залі засідань мало. А прокуратура попервах заявляла, що не погодиться навіть на відеоконференції.

«Це нонсенс, коли підозрюваний у такому злочині буде приймати участь в суді за допомогою відеоконференції. Має бути лише особиста присутність», – пояснював прокурор Роман Кравченко, який представляє у даному провадженні державне обвинувачення.

Читайте також: Сім справ Віктора Януковича

 

Однак, як показали підготовчі судові засідання, у Генпрокуратурі можуть піти на певні поступки. Щоправда, скидається на те, що захист такі можливості поки не використав. 

 

«Ми давали змогу взяти Януковичу участь в суді за допомогою відеозв’язку. Це була і програма Skype, й інше програмне забезпечення. Втім, він такою можливістю не скористався», – заявив журналістам у п’ятницю Кравченко.

Адвокати ж підсудного під час останнього підготовчого засідання заявляли, що екс-президент досі не відмовився від ідеї дати пояснення в суді, але приїхати все ще не може, оскільки загроза життю залишається. Як доказ цього захист навів приклади «дивних смертей» Михайла Чечетова, Олега Калашнікова та Олега Нетребка. Останній в часи Революції гідності міг бути замовником побиття Тетяни Чорновол. Як відомо, 15 червня правоохоронці повідомили, що його знайшли повішеним у СІЗО. Ці факти, на думку адвокатів, дозволяють говорити про значні ризики для Януковича на території України. Окрім того, вони неодноразово повторювали: колишнього президента намагалися вбити. І скаржилися, що відповідне провадження прокуратура не розслідує як належно. Захисники навіть пропонували завести у підготовче судове засідання свідків з числа працівників Державної охорони, які б могли надати покази на підтвердження слів про «небезпеку життю та здоров’ю». Втім, суд відмовив. Оскільки адвокати почали повторюватися у своїх клопотаннях, та й відповідна стадія у підготовчому засіданні завершувалася. Окрім того, адвокати вкотре заявили, що через процесуальні порушення (згадані вище) обвинувальний акт мають повернути прокуратурі, а відтак мови ані про заочний суд, ані про будь-який інший і бути не може. Дев’ятко відмовив і тут.

 

«Ми не можемо у даному провадженні розглядати справу про замах на вбивство… Ми розуміємо, що шановні захисники довіряють Оболонському районному суду, але ми просимо захист висловити свою думку щодо спеціального судового розгляду. Якщо ви відмовляєтеся це зробити — суд іде в нарадчу кімнату», – не витерпівши, заявив головуючий. 

 

Останнє питання, яке Феміда мала з’ясувати – це склад суду. Тобто, чи провадження слухатимуть присяжні, чи цей обов’язок покладуть на плечі колегії з трьох суддів. Свого часу прокуратура заявляла, що не виключає першого варіанту. Що й не дивно, якщо зважити, що Головна військова прокуратура планувала просити для Януковича довічне.

 

«У зв'язку з тим, що Янукович не визнав свою провину, сторона звинувачення клопотатиме про найвищу міру покарання — довічне позбавлення волі», – заявляв на початку травня Кравченко. 

 

Проте, адвокати президента-утікача відповідне клопотання до Оболонського райсуду не подавали. Своє рішення вони мотивували тим, що присяжні можуть виявитися залежними від влади, оскільки «більшість із них бюджетники або люди, пов’язані з правоохоронними органами». 

Читайте також: Справи Майдану. Приспана увага

 

Після тривалих дебатів, які розтяглися на півтора місяця, суд пішов до нарадчої кімнати. Спрогнозувати час, впродовж якого служителі Феміди могли радитись, було доволі проблематично. Адже впродовж судових засідань адвокати екс-президента подавали десятки клопотань. Теоретично, суд міг у своєму рішенні почати розписувати обґрунтування кожного, що в результаті могло затягнути процес на години. А зачитування повного тексту ухвали також могло зайняти великий проміжок часу. Втім, все відбулося доволі швидко. Що наштовхує на думку про те, що так чи так, своє рішення суд міг почати готувати заздалегідь. Не минуло й двох годин, як колегія повернулася з нарадчої і взялася зачитувати рішення. Цей процес також не зайняв багато часу. На все про все знадобилося заледве десять хвилин. Перше, на чому наголосили судді – заочного судового провадження поки що не буде. 

 

«Наразі відсутні підстави для спеціального судового провадження. Суд погоджується із доводами захисту. Наразі це не є питанням підготовчого судового засідання», – сказав суддя Дев’ятко.

 

Втім одразу ж додав, що якщо прокуратура подасть таке клопотання у наступних засіданнях – його розглянуть. 

 

«У наступному судовому засіданні, якщо повторно буде заявлене клопотання про заочне судове провадження, суд повернеться до його вирішення», – сказав головуючий.

 

Друге – суду присяжних у провадженні про державну зраду Януковича не буде. Оскільки адвокати колишнього президента не подавали таких клопотань. І третє, найважливіше – суд приймає обвинувальний акт. Відтак, розгляд провадження по суті можна вважати розпочатим. 

Читайте також: Як столичні суди гальмують справи "Беркута"

 

Адвокати одразу заявили, що суд відхилив клопотання про заочне судочинство, однак представники прокуратури дотримувалися іншої думки.

 

«Сьогодні не було відмовлено стороні обвинувачення щодо спеціального судового провадження, а тільки було перенесено розгляд даного клопотання на наступне судове засідання. Сторона обвинувачення задоволена даним рішенням і поважає його», – заявив у коментарі журналістам прокурор Кравченко.

 

Щоправда, лишається одне питання. Під час першого судового засідання по суті прокуратура має зачитувати обвинувальний акт. Водночас, самого обвинуваченого ані у залі суду, ані у відеоконференції (швидше за все) не буде. Таким чином, якщо суд дозволить читати документ без Януковича і на це не дадуть згоди його захисники, у подальшому це знову дасть можливість адвокатам скаржитись на порушення права на захист. Втім, прокуратура переконує – якщо Янукович не з’явиться, то вона повторно клопотатиме про заочний судовий розгляд. І є великі шанси, що судді таке клопотання можуть задовольнити.

 

Окрім того, суд має визначити порядок дослідження доказів. А це і матеріали провадження, і допит свідків, яких, за словами прокуратури, понад сотня. Відповіді на ці питання суспільство отримає найближчим часом: засідання стартують в Оболонському суді 26 червня.